Єрмак більше не голова ОП – чому Зеленський його звільнив і хто буде замість нього

Ексглава Офісу президента Андрій Єрмак (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Про те, чому Володимир Зеленський вирішив звільнити главу Офісу президента Андрія Єрмака, як це відбувалося, хто тепер може очолити ОП і які будуть політичні наслідки цієї історії – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча.

Головне:

• Як пройшла фінальна розмова між Зеленським і Єрмаком?
• Чому Зеленський все ж таки ухвалив рішення про відставку глави ОП?
• Які шанси в основних претендентів на цю посаду?
• Як звільнення Єрмака сприйняли у “Слузі народу”?

“Він був моїм другом до цієї роботи, і я вважатиму його таким після неї”, – ці слова Андрія Єрмака про Володимира Зеленського підбили підсумок цілої політичної епохи в новітній історії України. Єрмак був із Зеленським ще до приходу того в політику, а в кріслі глави ОП провів довше за всіх своїх попередників – без малого шість років.

Публічна емоційність розриву між Єрмаком і Зеленським підкреслює, що це був не тільки політичний союз – президент і голова його Офісу були ще й дуже близькими друзями, які разом пройшли через багато чого. А фінальна розмова між ними, напередодні відставки, як розповідають поінформовані співрозмовники РБК-Україна, була вельми непростою.

В один момент людина, яку позаочі постійно називали “віце-президентом” або просто “Другим” (“Перший” – сам Зеленський) опинилася поза системою, яку вона сама роками методично вибудовувала. Поспілкувавшись з різними джерелами у владі, РБК-Україна розповідає, як трапилася найгучніша відставка останніх років і якими будуть її наслідки.

“Міндіч-гейт” і не тільки

“Перші зерна в плані відставки Єрмака були кинуті ще під час “картонних протестів”, – говорить співрозмовник видання в президентському оточенні. Тоді глава ОП, якого багато хто в політикумі вважав справжнім ініціатором атаки на НАБУ і САП, перебував у закордонному відрядженні.

У цей момент, підтверджує низка джерел, перший віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров виступив з ідеєю звільнення глави ОП, який за роки роботи зібрав на собі занадто багато різного негативу. Ідея була відкинута, але, за словами співрозмовника, “відкрилося вікно Овертона” – раніше навіть виступити з ідеєю звільнити Єрмака у владі не наважувався ніхто.

Перший віце-прем’єр Михайло Федоров (фото: t.me/V_Zelenskiy_official)

Новий привід з’явився досить скоро, з початком “Міндіч-гейту”. У міру того як скандал набирав обертів, у владній верхівці сформувалася ціла коаліція охочих до відставки глави ОП.

“Складно сказати, хто в цю коаліцію не входив, з-поміж тих, до кого Зеленський прислухається і чий голос має вагу”, – говорить співрозмовник РБК-Україна. Щосили вирувала і Верховна рада, не тільки в опозиції, а й у “Слузі народу” лунали непублічні і навіть відкриті заклики до відставки Єрмака.

Кульмінація трапилася позаминулого тижня, на зустрічі фракції СН із Зеленським, про що докладно писало РБК-Україна. Втім, на численних “революціонерів” чекало розчарування – Зеленський заявив, що без конкретних аргументів на користь звільнення Єрмака нічого не станеться. А на той момент очільник ОП фігурував у контексті “Міндіч-гейту” тільки в туманній ролі такого собі “Алі-Баби”.

Зараз, ретроспективно, у “Слузі народу” вважають, що те засідання все ж завдало ще одного удару по позиціях Єрмака. Зокрема, напередодні депутатам запропонували заповнити анонімну форму із запитаннями, які вони хотіли б поставити Зеленському (а потім зібрані дані ще й прогнали через ChatGPT). І впевнена більшість запитань стосувалися саме глави ОП, що не залишилося поза увагою Зеленського.

Проте після зустрічі із Зеленським на короткий період часу ледь не взяла гору “контрреволюція”. Низка співрозмовників РБК-Україна стверджують, що силові структури отримали вказівку активно “працювати” щодо всіх причетних до “бунту”, від антикорупціонерів до голови фракції СН Давида Арахамії. Утім, інші співрозмовники кажуть, що ні про що таке не чули. Усі сходяться на тому, що і генпрокурор Руслан Кравченко, і голова СБУ Василь Малюк вирішили взагалі не вплутуватися в цю історію.

“Але якби все це затягнулося на місяці, тоді, напевно, за всіма б “добігли”, – міркує співрозмовник видання в СН.

На кілька днів у політичному порядку денному тема “Міндіч-гейту” знову поступилася місцем бурхливим мирним переговорам, аж поки в п’ятницю вранці НАБУ не прийшли до Єрмака з обшуком. Ближче до вечора Зеленський публічно оголосив про його відставку.

“Президент зрозумів, що треба міняти ферзя, інакше можна програти всю партію, особливо на тлі американців і всього цього”, – міркує один зі співрозмовників РБК-Україна.

За словами іншого, відставка була важким і несподіваним ударом для самого Єрмака, але криків та інших пристрастей, про які писали в медіа, все ж не було. Коли рішення було ухвалено, Єрмак одразу написав заяву про відставку, швидко зібрав речі. На другий день знову зайшов на Банкову, але вже просто поговорити – все-таки його із Зеленським пов’язує довгий шлях разом.

“Останньою краплею стало те, що потрібні зміни і не треба закопуватися далі. І йдеться не тільки про скандал, а й про стосунки всередині команди, все значно ширше”, – каже поінформований співрозмовник видання.

Список кандидатів

Наразі Офіс президента залишається без керівника, моментально призначати іншу людину на зміну Єрмаку Зеленський не став. Як пояснюють співрозмовники у владі, це пов’язано з тим, що президент зараз у пошуку нового формату роботи Офісу.

Він, звичайно, багато в чому визначиться тим, хто саме стане новим керівником ОП. Джерела РБК-Україна називають кількох найбільш вірогідних і обговорюваних кандидатів.

Зокрема, це міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем’єр Михайло Федоров, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов, заступник голови ОП Павло Паліса. “Троє людей – це ті, про кого президент подумав одразу, а Паліса непогано проявив себе в роботі”, – говорить співрозмовник РБК-Україна.

Пару тижнів у медіа як можливий кандидат фігурує і прем’єр Юлія Свириденко, але, за словами співрозмовників видання, її призначення малоймовірне – вона перебуває на своїй посаді лічені місяці, і знову міняти прем’єра у владі не хочуть.

Шанси інших претендентів співрозмовники РБК-Україна розцінюють по-різному. За словами одного з них, “Буданова на посаді глави ОП складно собі уявити” –головний розвідник вже давно є цілком самостійною політичною фігурою з власними амбіціями.

Невисоко він оцінює і шанси полковника Паліси. “Мені здається, Зеленський уже визначився з тим, що особисто він, за допомогою МЗС та інших структур, має займатися зовнішніми питаннями, а не голова Офісу. Відповідно, на главу ОП лягає внутрішня політика. Тож це в будь-якому разі має бути high-level людина, на яку дивитимуться еліти, інакше її просто з’їдять апаратним шляхом”, – пояснює співрозмовник.

Павло Паліса та Володимир Зеленський (фото: t.me/V_Zelenskiy_official)

Утім, за словами іншого поінформованого джерела, цими чотирма кандидатами, з якими Зеленський у суботу проводив зустрічі на Банковій, список не вичерпується – на посаду глави ОП є ще два претенденти. У будь-якому разі, зараз Зеленський перебуває за кордоном, і до середи призначення глави ОП очікувати не варто.

Очікування і шок

Відставка Єрмака створила великий вакуум усередині влади – за п’ять із гаком років “його” люди опинилися фактично скрізь, від міністерств і наглядових рад і ледь не до національної футбольної збірної (в останньому – лише частка жарту).

За словами одного зі співрозмовників РБК-Україна, тепер їхня подальша доля залежить від двох чинників: уміння довести власну корисність і наявності або відсутності проблем з антикорупційними органами. Зрештою, вважає співрозмовник, частину людей звільнять, частина залишиться, переорієнтувавшись на нові центри впливу.

У короткій перспективі кадрові перестановки у верхах залежать від того, чи перейде на пост глави ОП хтось із Кабміну, тим самим потягнувши за собою нові перестановки. Поки цього не сталося, кадрові плани нардепів на цей тиждень обмежуються заповненням однієї з двох вакансій у Кабміні – на посаду міністра юстиції планують призначити голову парламентського комітету з питань правової політики Дениса Маслова. Посада міністра енергетики поки залишається вакантною – не можуть знайти відповідного кандидата.

Для призначення Маслова і, що ще важливіше, ухвалення держбюджету, потрібно повернути функціональність Ради. Більшість депутатів від СН, розповідають у фракції, новину про звільнення Єрмака сприйняли з полегшенням. Для когось вона стала несподіванкою і навіть справжнім шоком, для інших – цілком очікуваною.

У будь-якому разі, після виконання “вимоги номер один” шанси на ухвалення держбюджету у вівторок помітно зросли. Але ейфорії в депутатських лавах теж не спостерігається – список проблем і претензій однією відставкою не вирішити.

“Загальну мету досягнуто, тепер кожен почне качати своє”, – каже співрозмовник у “Слузі народу”.

Нова атмосфера

“Міндіч-гейт”, звісно, ще не закінчено, він ще може спровокувати нові гучні скандали з подальшими відставками – але політичний пік, очевидно, вже пройдено.

“Наявність у цьому процесі НАБУ і САП означає, що це вже не просто персональна битва за вплив, як це в нас завжди було. Це вже і про систему стримувань і противаг, і навіть уже якоюсь мірою – про цінності”, – каже співрозмовник у президентському оточенні.

За його словами, зараз, користуючись відкритим вікном можливостей, Зеленський спробує частково перезапустити державний механізм, і спробувати знову відновити атмосферу єдності в команді, зокрема й через делегування відповідальності, насамперед, парламенту та уряду.

Володимир Зеленський і Андрій Єрмак (фото: president.gov.ua)

Серед інших функцій Єрмак кілька років виконував при Зеленському роль громовідводу, збираючи на себе левову частку негативу, заслуженого і ні. Тепер цього громовідводу немає, і новий глава ОП, ким би він не був, навряд чи візьме на себе цю функцію.

“Звісно, у 2019 рік ми не повернемося, занадто багато всього зламалося і вже не полагодити. Але загальний клімат у команді, звісно, здоровішим буде”, – каже співрозмовник у президентському оточенні.