У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що стосується антикорупційної стратегії, без внесення змін з боку уряду. Причини цього кроку стали предметом обговорення.
Кабінет міністрів так і не ухвалив законопроєкт із власними поправками.
У Верховній Раді України за ініціативою голови комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної зареєстровано проєкт закону №15230 «Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки», або ж антикорупційну стратегію України.
Радіна підкреслила, що хоча Кабінет міністрів отримав документ ще 2 квітня, проте за місяць так і не ухвалив його, тому вона зареєструвала законопроєкт у редакції Національного агентства із запобігання корупції до доопрацювання урядом.
«Текст, підготовлений НАЗК, — досить якісний. Маю своє бачення щодо посилення ряду норм, але свідомо подаю саме текст НАЗК. Адже відповідно до закону саме вони є розробниками проєкту антикорупційної стратегії. Для цього НАЗК провело 26 громадських обговорень із 790 експертами. Верховна Рада має право отримати документ у вигляді, який є результатом цієї роботи, а не результатом політичних угод. Власне, закон не передбачає необхідності подання стратегії саме урядом», – зазначила депутатка у Facebook.
Вона додала, що чекати далі законопроєкт із поправками від уряду просто немає можливості, оскільки дедлайн плану Ukraine Facility для ухвалення антикорупційної стратегії припадає на кінець червня цього року.
За словами Радіної, у законопроєкті є положення, які відповідають як бенчмаркам для вступу України до ЄС, так і грудневому комюніке Качки-Кос. Зокрема, залучення конкурсної комісії до процедури призначення генерального прокурора та реформа Державного бюро розслідувань.
«Проситиму колег підтримати Антикорупційну стратегію в першому читанні і якнайшвидше розпочати дискусію до другого», – підсумувала вона.
Нагадаємо, Кабінет міністрів кілька разів відкладав голосування за антикорупційну стратегію. При цьому на етапі доопрацювання документу урядом із нього вилучили частину ключових положень, зокрема норми щодо запровадження конкурсів на посади генерального прокурора та керівників Державного бюро розслідувань і Національної поліції.
Також уряд виявляв опір у таких напрямках, як зміни податкової політики, трансформація митниці та нормативна база щодо приватизації землі в громадах, але за даними reNews частину ключових положень у цих напрямках вдалося зберегти.
У статті «Без конкурсу на генпрокурора: як уряд переписує антикорупційну стратегію» редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова проаналізувала, де саме президент, який зосередив усю повноту влади в країні, гальмував зміни для подолання корупції.