Після остаточного ухвалення законопроекту “Про основні засади житлової політики” (№12377) в Україні зміняться правила використання службового житла. Мешкати у ньому можна буде лише тимчасово і за призначенням, а також за пільгову орендну плату.
За її словами, оскільки Україна продовжує жити за Житловим кодексом 1983 року, призначення службового житла і досі не розуміють ні громадяни, ні органи місцевого самоврядування, тому воно використовується не за прямим призначенням, а переходить у власність, перестаючи бути службовим.
“Механізм “роздержавлення” перетворив службове житло на спосіб безоплатної приватизації та нечесне заволодіння службовим житлом в Україні. З останніх випадків – роздача у власність службового житла в академії МВС, суддям, їхнім помічникам, які вже мають власну нерухомість, і не одну. Натомість ті громадяни, які по роботі мають право користуватися службовим житлом і дійсно потребують поліпшення житлових умов, такої можливості позбавлені”, – пояснила Шуляк.
Нардеп підкреслила, що механіка надання службового житла у більшості країн наступна: після звільнення працівника службове житло переходить новому співробітнику.
Наприклад, у Німеччині держава керує понад 62 тис. квартир через єдиного держоператора, надаючи житло федеральним службовцям, суддям та військовим на умовах пільгової оренди. Польща навпаки децентралізувала питання службового житла, регулюючи його галузевими актами. Окремо регулюються питання надання службового житла військовослужбовцям, поліцейським, але всі вони можуть обирати між квартирою, місцем у гуртожитку чи грошовою субсидією.
У США військовослужбовцям надається гнучка система житлової підтримки, орієнтована на грошову компенсацію. Військові можуть жити на базі або орендувати житло поза нею, отримуючи компенсацію, що залежить від ринкових умов та рангу. Велика Британія централізовано надає службове житло військовим через Міноборони, при цьому житло не підлягає приватизації, а орендна плата субсидується. Усі ці моделі мають впорядкований облік, пов’язують доступ до житла з мобільністю та службовим статусом, працюючи на умовах пільгової оренди.
Після ухвалення до кінця поточного року законопроєкту №12377, що є вимогою Ukraine Facility, службове житло в Україні почне відігравати свою справжню роль – тимчасового житла, яке надається в оренду тим, хто за специфікою роботи повинен проживати поруч, підкреслила Шуляк. Його мета – не заміщувати соціальне житло, а слугувати ефективним інструментом для забезпечення кадрами, які необхідні громадам та державі.
“Важливо, що службове житло не підлягатиме приватизації і надаватиметься лише на період виконання службових обов’язків, що має унеможливити зловживання. Перелік категорій осіб, які матимуть право на таке житло, для державного фонду визначатиме Кабмін, а для місцевих – самі громади”, – додала нардеп.
Водночас вона повідомила, що навіть проживаючи в службовому помешканні, людина зможе одночасно брати участь у державних програмах підтримки, що передбачають придбання власного житла. Але для того, щоб усе це запрацювало, потрібно формувати державні та місцеві фонди службового та соціального житла.
Наостанок Шуляк нагадала – категорією громадян, які продовжуватимуть отримувати житло від держави у власність, будуть військові та ветерани. Питання забезпечення житлом військових є важливим, пріоритетним, тому потребує окремого врегулювання.
В проекті закону “Про основні засади житлової політики” передбачено, що відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією військовослужбовцями та членами їх сімей права на житло, регулюються ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Тобто, спеціальним законом мають бути визначені будь-які механізми розв’язання житлового питання військових в тому числі питання набуття житла у власність.