Голова комітету з питань ЄС німецького Бундестагу Антон Гофрайтер висловив думку, що спроби голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн знайти шлях для швидшого прийняття України до Євросоюзу, одночасно спростивши умови вступу для інших держав, не увінчаються успіхом, повідомляє Euractiv.
«На мою думку, існує розрив між тим, що обіцяє фон дер Ляєн, і тим, що вона насправді зможе реалізувати. Це, на мою думку, є проблемою», — зазначив Гофрайтер.
Зазначається, що тиждень тому Урсула фон дер Ляєн зібрала послів для обговорення можливості прискорення вступу нових країн до ЄС. Обговорювалася ідея надати майбутнім членам менше прав на початковому етапі, але цю пропозицію рішуче відхилили.
Антон Гофрайтер підкреслив, що спосіб, яким вона підготувала та реалізувала цю ініціативу, не сприяв просуванню ідеї. За його словами, в таких ситуаціях спочатку необхідно провести численні двосторонні консультації, щоб зрозуміти, які рішення можуть бути підтримані урядами та парламентами різних країн.
Гофрайтер також повідомив, що нещодавно зустрічався в Берліні з комісаркою ЄС із питань розширення Мартою Кос. Він зауважив, що попереджав про недостатнє залучення Урсули фон дер Ляєн до цієї роботи інших єврокомісарів.
«Я не вважаю це проявом сили. Для держав-членів це скоріше виглядає як ознака слабкості», — підкреслив Гофрайтер.
В Україні все частіше говорять про можливий вступ до ЄС уже у 2027 році. Президент Володимир Зеленський наприкінці лютого закликав Євросоюз оголосити конкретну дату, а раніше на Мюнхенській безпековій конференції зазначав, що Україна зможе завершити переговори за всіма кластерами до кінця 2026 року. Проте в Брюсселі наголосили, що прив’язувати вступ до певного року є передчасно, оскільки все залежить від того, наскільки Україна реалізує необхідні реформи, а також від рішень держав-членів. Іншими словами, політичні заяви про швидке членство не можуть замінити реальний прогрес у сфері верховенства права.У статті «Вступ до ЄС 2027 року: обіцянки є, реформ немає» керівниця міжнародних програм Центру протидії корупції Тетяна Шевчук аналізує, чому виконання ключових вимог Євросоюзу фактично затримується. Йдеться про судову реформу, зміни до КПК, реформу ДБР та роль міжнародних експертів у конкурсах.