Сьогодні Україна розпочала перший кластер у переговорах щодо вступу до ЄС.
Основне:
- Шість кластерів: стільки тематичних блоків законодавства має узгодити Україна для вступу до ЄС.
- Липень або осінь: оптимістичні та песимістичні терміни відкриття решти п’яти кластерів після першого блоку “Основи”.
- Польща та Франція: країни, які висунули власні вимоги щодо українського експорту та темпів розширення ЄС після зняття вето з боку Угорщини.
- Конвеєр реформ: Кабінет Міністрів розроблятиме “дорожні карти” під євродирективи, а Верховна Рада голосуватиме за закони.
- Орієнтир на 2030 рік: оптимістичний дедлайн вступу України до ЄС. Проте терміни можуть змінитися.
“Усі країни ЄС досягли згоди щодо початку переговорів по першому кластеру в рамках процесу вступу з Україною та Молдовою. Сьогодні ми розпочинаємо переговори з ключових аспектів процесу вступу, включаючи правосуддя, свободу та основні права”, – зазначили в ЄК.
Там також додали, що Україна та Молдова виконали величезну роботу.
“Розширення – це наш стратегічний вибір. Це наша найкраща інвестиція в спільне майбутнє, засноване на мирі, безпеці та процвітанні”, – додали в ЄК.
Оновлено 20:01
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас підтвердила, що Україна та Молдова роблять рішучий крок до вступу в блок.
“Відкриття перших глав переговорів про приєднання до ЄС – це важлива віхa. Обидві країни здійснили складні реформи в надзвичайних умовах. Їхнє членство зробить Європу сильнішою”, – сказала вона.
Що таке кластери?
Переговорні кластери – це сфери законодавства, в яких Україні потрібно провести реформи для вступу до ЄС. Всього кластерів шість:
- Основи;
- Внутрішній ринок;
- Конкурентоспроможність та інклюзивний ріст;
- Зелена програма та стійке з’єднання;
- Ресурси, сільське господарство та згуртованість;
- Зовнішні відносини.
Кожен кластер містить кілька розділів, в яких Україні потрібно узгодити своє законодавство з нормами Європейського Союзу. Всього таких розділів 35. Першим завжди відкривається кластер “Основи”.
Перший відкривають – а решта п’ять?
Європейська комісія стверджує, що Україна та ЄС давно готові до відкриття всіх переговорних кластерів з технічної точки зору. Але рішення приймають не Єврокомісія, а держави-члени ЄС, причому одноголосно.
За інформацією РБК-Україна, оптимістичний варіант полягає в тому, що всі шість кластерів будуть відкриті до кінця липня. Песимістичний – цей процес завершиться приблизно восени.
Читайте також: Мета – 2030. Як Україна буде вступати в ЄС і хто може затягнути цей процес
Раніше будь-який серйозний прогрес України щодо ЄС блокувала Угорщина Віктора Орбана, хоча й нинішня угорська влада час від часу натякає на блокування, якщо Україна не співпрацюватиме з нею щодо національних меншин.
Інші країни ЄС принаймні публічно не висловлювали заперечень щодо відкриття всіх кластерів. Проте після відходу Орбана в політичне небуття статус-кво ряду країн-членів змінився.
Довгий час в Європі всі розуміли, що подальший процес щодо України все одно заблокований Орбаном – отже, могли не так уважно вивчати окремі критерії виконання Україною реформ. Коли ж проблема Орбана зникла, у деяких країн, здається, виникли додаткові вимоги.
Хто проти відкриття всіх кластерів одразу?
Співрозмовники РБК-Україна серед противників такого рішення називали Польщу та Францію. Для Варшави особливо важливим є питання сільського господарства.
У Польщі побоюються, що вступ України до ЄС з її потужним аграрним сектором негативно вплине на польських фермерів. Водночас спори з історії, принаймні наразі, не повинні вплинути на відкриття кластерів.
Що стосується Франції, то її прагнення обмежитися спочатку лише першим кластером має як економічну, так і політичну підоснову.
З одного боку, для Парижа важливо захистити власну економіку від майбутньої української конкуренції. З іншого – французька влада традиційно обережно ставиться до занадто швидкого темпу розширення ЄС.
Що на практиці означає відкриття кластерів?
У процесі роботи над кластерами кожне міністерство повинно розробити детальні “дорожні карти” реформ та адаптувати сотні європейських директив під українські реалії – або через закони, або у вигляді підзаконних актів, таких як постанови та накази.
При цьому кожен крок потрібно буде узгоджувати з Єврокомісією. Разом з тим, Верховна Рада повинна оперативно голосувати за євроінтеграційні закони.
Для звичайних українців це означає початок глибоких змін у повсякденному житті. Країна почне перебудовуватися за стандартами ЄС ще до офіційного вступу – від стандартів водопостачання до екологічних норм або захисту прав споживачів.
Коли Україна зможе закрити кластери?
Кластери повинні закритися, коли закони будуть приведені у відповідність з європейськими нормами. Після цього – лише політичне рішення Європейського Союзу про приєднання України.
У цьому процесі вся відповідальність покладається на Україну – швидкість реформ залежатиме лише від парламенту, уряду та інших органів влади.
Виникнення певних проблем можливе вже з відкритим кластером “Основи”. У його рамках Україні потрібно привести у відповідність з нормами ЄС сфери верховенства права, а також боротьби з корупцією та інші сфери, які традиційно проходили “з труднощами”.
Так, за інформацією РБК-Україна, у Європейського Союзу є великі очікування, наприклад, щодо зміцнення незалежності САП і НАБУ, реформи ГБР, зміни процедури призначення генпрокурора тощо.
Коли Україна може вступити в ЄС?
Наразі оптимістичним терміном вступу України до ЄС є 2030 рік. Тоді може відбутися нова хвиля розширення Європейського Союзу.
За оцінками обізнаних співрозмовників РБК-Україна, з залишеного часу 2-2,5 року може піти на ратифікацію договору про вступ України у всіх 27 державах-членах ЄС.
Отже, за 2027-2028 роки потрібно встигнути провести переговори по всіх шести кластерах, а також написати текст договору про вступ України.
І, звичайно, на терміни можуть вплинути багато подій, починаючи від завершення російсько-української війни і закінчуючи зміною влади в окремих європейських країнах на більш скептичну щодо України.