Президент України Володимир Зеленський має намір закріпити у потенційній мирній угоді з Росією конкретну дату вступу до Євросоюзу — 1 січня 2027 року. Для нього це є стратегічною необхідністю: важко буде переконати українців у будь-якому мирі, якщо країна не поверне всі окуповані території та не отримає членства в НАТО. Проте ця ідея зустріла значний опір у європейських столицях. І в центрі їхніх зауважень саме корупція, з’ясувало агентство Reuters, спілкуючись з вісьмома європейськими дипломатами та чиновниками.
У Зеленського з корупцією все гаразд
Паралельно з тиском на Брюссель Зеленський дав інтерв’ю британській BBC, в якому спростував звинувачення в тому, що рівень корупції в Україні перевищує показники інших європейських країн.
«Це неправда, що в Україні корупції більше, ніж в інших європейських державах. Вона є, але присутня і в кожній країні Європи. Хочеться, щоб ми визнавали наші слабкі сторони, але при цьому не втрачали гідності. Я вважаю, що ми молодці в боротьбі з нею», — зазначив президент.
Ці слова прозвучали на фоні резонансної спецоперації НАБУ «Мідас», в рамках якої підозру в корупції отримав колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Після обшуків Зеленський був змушений звільнити свого найближчого соратника — керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Крім того, корупційні схеми були виявлені в закупівлях продовольства та питної води для армії, а також в «Укрзалізниці».
Словам віри немає
Саме ця суперечність між риторикою Зеленського та реальними викриттями є основною перешкодою в Брюсселі. Один із західноєвропейських чиновників висловився відверто у розмові з Reuters:
«Україна просто не готова, а корупція там процвітає». Серед основних побоювань урядів ЄС — що Київ припинить проводити реформи, щойно отримає членство в блоці. Антикорупційна реформа є однією з обов’язкових умов вступу до ЄС, і від прогресу в цій сфері залежать як темпи переговорів, так і надання макрофінансової допомоги Україні.
Франція та Німеччина приватно висловили скептицизм щодо будь-якої реформи процесу вступу, яка могла б пришвидшити шлях України до членства. Стандартна процедура вступу до ЄС є тривалою та бюрократичною: вона передбачає роки переговорів, узгодження законодавства з нормами союзу та схвалення кожного кроку всіма 27 країнами-членами. Угорщина вже заблокувала просування України на ранньому етапі.
Аналітик Анастасія Поцюмбан із Німецької ради з міжнародних відносин пояснює обережність урядів зростанням популістських та антирозширювальних партій у ряді країн ЄС: уряди бояться прискорювати процес, щодо якого ще не сформували суспільний консенсус.
«Концепція мертва»
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за зачиненими дверима пропонувала концепцію «зворотного розширення» — країна могла б вступити до ЄС, виконавши лише мінімальні вимоги, але з обмеженим доступом до фондів і механізмів ухвалення рішень до повного виконання всіх критеріїв. Це дозволило б Україні, а також Молдові, Чорногорії та Албанії приєднатися до об’єднання швидше, ніж передбачає стандартна процедура.
Але ця ідея не отримала підтримки. «Концепція зворотного розширення мертва, — заявив один із дипломатів ЄС. — Немає також підтримки для надання конкретної дати вступу». Публічно фон дер Ляєн також охолодила очікування, сказавши Зеленському: «Самі по собі дати неможливі».
Що пропонує Київ
Заступник прем’єр-міністра та головний переговорник з питань ЄС Тарас Качка запропонував конкретні запобіжники:
- систему моніторингу дотримання Україною демократичних стандартів після вступу;
- перехідний період перед отриманням доступу до сільськогосподарських субсидій ЄС.
Київ також пропонує підписати договір про вступ уже наступного року, навіть якщо ратифікація займе більше часу. «Це необхідно для мирного процесу, для встановлення тривалого та справедливого миру в Європі», — наголосив Качка.
Аналітики, однак, вважають більш реалістичним сценарієм поступову інтеграцію. Замість повноцінного членства найближчими роками — доступ до єдиного ринку, енергетичного, цифрового та транспортного просторів. Єврокомісія тим часом має намір продовжувати тиснути на користь України, апелюючи до безпекового аргументу: членство Києва посилило б ЄС у військовому плані на фоні побоювань, що наступною ціллю Москви може стати країна із Союзу.
Нагадаємо, що попри те, що Україна прагне стати членом ЄС до 2027 року, вона ще не виконала низки умов щодо економічної та законодавчої трансформації. Водночас в Брюсселі не заперечують, що головною перешкодою є війна — Союз не готовий приймати країну у стані війни.
Раніше видання Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела повідомило, що в ЄС розглядають кілька механізмів, які можуть дозволити закріпити перспективу членства України в ЄС, зокрема надати Києву ще на початковому етапі захист і права, які зазвичай отримують держави-члени.
Чому Єрмак досі не отримав підозру? Чи реально вибудувана ним для Зеленського система завалилася, а не похитнулася? Чи стане звільнення Єрмака шансом для України на переформатування влади та повернення президента в конституційні рамки? Докладніше про це читайте у статтях Інни Ведернікової “Система впала. Що далі” і “Операція Мідас. Шлях абсолютної влади довжиною в долар” на сайті reNews.