У Європейському Союзі прагнуть бути впевненими, що реформи, які реалізують країни-кандидати, зокрема Україна, перед вступом будуть ефективними і через умовні 10-20 років після їх впровадження, зазначив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка в інтерв’ю «РБК-Україна». Проте Україні не вистачає цих 10-20 років, щоб чекати на вступ.
«У 2027-му ми можемо підписати угоду, оскільки загальна модель всім зрозуміла. Навряд чи це буде щось складне. У самому договорі є практичні аспекти, такі як сільське господарство тощо. Проблематика вже зрозуміла. Але є й глибше питання – питання довіри. Цей скептицизм, про який говорять у медіа та деякі держави, пов’язаний з чим? З тим, що всередині самого Європейського Союзу існує велика політична дискусія щодо встановлення верховенства права. Для них це сприймається як найглибша інтеграція самого ЄС», – зазначив Качка.
Він пояснив, що можна створити внутрішній ринок, але європейське суспільство формується саме через верховенство права. І з цього питання в ЄС тривають дебати.
«Багато партій у Німеччині цим незадоволені. Ми спостерігаємо приклад Угорщини, бачимо дискусії в Італії, в Польщі, це досі не вирішено. І тому такі країни, як Німеччина, кажуть: дивіться, оскільки це надзвичайно важлива для нас тема, нам потрібна довіра. Тому ви повинні реалізувати свої реформи, і нам потрібно умовних 20 років, щоб ви «відстоялися», щоб ми переконалися, що все працює і так далі. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто потрібна довіра», – додав Качка.
Він навів приклад балканських країн, які також мали тривалий процес вступу до ЄС. За словами Качки, «довоєнна» методологія була побудована так, що, окрім необхідності здійснити реформи, потрібно довести, що вони не є зворотними.
«А ми кажемо: дивіться, геополітичні обставини, агресія Росії, війна, потреба інтеграції Європи не дозволяють нам чекати ці 20 років. Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія та Болгарія вступали до ЄС, був створений спеціальний механізм контролю та верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)», – зазначив Качка.
Він пояснив, що Єврокомісія, незважаючи на те, що Румунія вже була членом ЄС, повинна була верифікувати належне виконання країною всіх реформ. У рамках цього механізму ЄК могла своїм рішенням обмежити права Румунії або, відповідно, Болгарії. Зараз, додав Качка, це називається «сейфгардами».
«Але Україні немає 20 років чекати, поки все «устоїться». Можливо, я перебільшую щодо 20 років, нехай буде 10 років – але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM – це абсолютно нормальна практика. Однак це не обговорювалося в деталях. Тому в медіа часто спрощують ситуацію. Але коли ти її розгортаєш, ти розумієш, що весь цей скептицизм – це абсолютно раціональне питання до нас, на яке в нас є відповідь», – підкреслив Качка.
Варто зазначити, що віцепрем’єр вважає реальною можливість, підписання угоди про вступ до ЄС до виконання 100% вимог. Качка пояснив, що в такому випадку Україна могла б підписати угоду про вступ вже у 2027 році. Проте підписана угода не набере чинності одразу, це станеться після 27 ратифікацій країнами-членами ЄС. А процес ратифікації може зайняти тривалий час. І за цей період, за словами віцепрем’єра, Україна зможе щось «допрацювати та вдосконалити».
Чи вступить Україна до ЄС вже у 2027 році? Таку мету неодноразово озвучував президент Володимир Зеленський. Проте в Брюсселі вже дали зрозуміти: конкретну дату вступу назвати неможливо, оскільки процес розширення залежить, перш за все, від виконання реформ. У статті «Вступ до ЄС 2027 року: обіцянки є, реформ немає» керівниця міжнародних програм Центру протидії корупції Тетяна Шевчук аналізує, чому виконання ключових вимог Євросоюзу фактично затримується. Йдеться про судову реформу, зміни до КПК, реформу ДБР та роль міжнародних експертів у конкурсах.