Євросоюз у своєму офіційному звіті позитивно оцінив швидкість, з якою Україна рухається до ЄС. Але шлях до повноправного членства ще вимірюється роками.
“Цьогорічний звіт підтвердив, що Україна має значущий прогрес на шляху до членства в ЄС. Ми отримали найкращу оцінку від 2023 року”, – прокоментував європейський звіт, обсягом у понад сотню сторінок, віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Справді, були всі підстави побоюватись того, що цьогорічна оцінка з боку Європи буде не такою високою. І справа не лише в скандалі довкола повноважень НАБУ і САП, про що докладно писало РБК-Україна. А й у загальному зниженні темпів реформ, зокрема євроінтеграційних законопроектів, які вимагають схвалення Верховною радою.
Як визнають співрозмовники РБК-Україна в парламентській монобільшості, примітка “євроінтеграційний” біля будь-якого законопроекту вже не гарантує його автоматичного ухвалення Радою, як це було 2-3 роки тому. Більше того, деякі з важливих ініціатив в принципі не набирали достатньо голосів у сесійній залі, тож їх доводиться вносити знову.
Але попри всі ці проблеми Європа все ж зарахувала Україну до групи лідерів за прогресом серед всіх країн-кандидатів на вступ. Хоча найбільших успіхів за рік, за оцінкою Брюсселя, все ж досягнула Молдова.
Як оцінили прогрес України
Загальна оцінка рівня підготовки України до вступу в ЄС по всіх напрямках – 2,53 бали з 5 можливих (на 0,32 бали вище, ніж минулого року). Але її не варто розцінювати як аналог шкільної “трійки з мінусом”. Цей показник означає, якого загалом прогресу на шляху до євроінтеграції станом на зараз досягла Україна.
Враховуючи, що основна робота щодо приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм ще попереду, цей показник і справді виглядає цілком добре. Тим паче, що для вступу до ЄС необов’язково мати круглу “п’ятірку” по всіх напрямках.
За показником темпів реформ – тобто швидкості, з якою Україна рухалась до ЄС за минулий рік – отримано середню оцінку в 2,12 балів. Це теж непогано – адже відповідає “певному прогресу”. Хоча Україна і помітно не дотягнула до “хорошо” чи “дуже хорошого” прогресу.
І важливо, щоб хоча б деякий рух вперед, за оцінкою Брюселю, Україна продемонструвала в абсолютно кожній сфері – від монетарної політики до енергетики та рибальства. І навіть у сфері боротьби з корупцією, особливо чутливій з огляду на історію довкола НАБУ та САП, Україна за рік досягнула “обмеженого прогресу”.
Які наступні кроки євроінтеграції
Наступна ключова дата для України – 18-19 грудня, коли відбудеться черговий саміт Європейської ради в Брюсселі, де зберуться лідери держав-членів Євросоюзу. Завдання України – до цього моменту бути повністю готовою до відкриття переговорів за всіма шістьма кластерами, тобто сферами, які охоплюють усе національне законодавство, від оборони до промислової політики, від торгівлі до боротьби з корупцією.
Станом на зараз Україна вже готова до відкриття перемовин за трьома з шести кластерів, а також повністю завершила “скрінінг” – оцінку того, наскільки українське законодавство відповідає європейському станом на поточний момент.
У випадку позитивного рішення Євроради може бути відкритий принаймні перший переговорний кластер – “Основи”. Втім, ідеальний варіант – відкриття переговорів одразу за всіма кластерами, що суттєво прискорить увесь процес.
Варто зазначити, що “переговорами” в звичному розумінні його буде назвати важко. Скоріше йдеться про те, що Україна, як країна-кандидат на вступ до ЄС, повинна буде адаптувати своє законодавство до європейського і виконувати вимоги Брюсселя. За деякими напрямками ці вимоги досить однозначні, за іншими – дають країні простір для маневру. Однак категорично відкидати якісь із них Україна не зможе – адже це вона добровільно подала заявку на вступ до європейського “клубу”, тож має дотримуватись правил його членів.
Чи здолають проблему Орбана
Поки що головна проблема на шляху української євроінтеграції – суто політична. Україна вже давно могла би відкрити переговори принаймні за одним кластером, якби не блокада з боку угорського прем’єра Віктора Орбана (а для відкриття переговорів треба одностайне рішення країн-членів ЄС).
Орбан перетворив Україну на головну тему своєї кампанії на парламентських виборах в Угорщині, які відбудуться навесні наступного року. Зокрема, за будь-яку ціну пообіцяв опиратися вступу України до Євросоюзу. І за нинішніми правилами, має всі можливості і далі блокувати цей процес.
Станом на зараз в українській владі, за інформацією РБК-Україна, розглядають декілька варіантів подальших дій. Зокрема, досі є сподівання на те, що Орбана все ж вдаться переконати зняти своє вето. Однак з огляду на те, що його партія “Фідес” має всі шанси програти вибори, шансів на те, що угорський прем’єр піде на поступки, не так багато.
Другий варіант – змінити сам порядок проведення переговорів про вступ. За нинішніми правилами він складається із безлічі (десь півтори сотні) проміжних рішень, кожне з яких має ухвалюватись країнами-членами ЄС одноголосно. І відповідно, кожне з яких Орбан матиме змогу заветувати. Тож є ідея, щоб залишити вимогу одноголосності лише для ключових рішень в процесі. Однак і для цього необхідна згода з боку Орбана.
Тож запасний варіант, якщо угорський прем’єр опиратиметься і надалі – вести переговорний процес на практиці, але без офіційних рішень щодо відкриття кластерів. “Вам не треба Орбан для проведення реформ”, – заявила єврокомісарка з розширення Марта Кос.
Ідея полягає в тому, щоб не втрачати час і проводити необхідну роботу над змінами законодавства, чекаючи на зміну влади в Угорщині. Якщо ж Орбан, попри сподівання, зможе втриматись у кріслі – тоді чекати на те, що після виборів його позиція щодо України пом’якшиться. А коли будь-які політичні перешкоди відпадуть, можна буде швидко оформити всі необхідні формальні рішення в переговорному процесі.
Які строки вступу в Євросоюз
Навіть якщо не брати до уваги фактор Орбана, перед Україною лежить величезний обсяг роботи на шляху до ЄС, ухвалення необхідних законів та масиву підзаконних актів. Навіть амбіції української влади, завжди оптимістичні за строками, окреслюють завершення переговорів до 2028 року (і Брюсель такі амбіції підтримує).
У випадку успішного завершення переговорів – цей етап точно потребуватиме одноголосного рішення всіх країн-членів ЄС – це рішення має затвердити Європарламент (з цим жодних проблем бути не повинно).
Після цього розпочнеться останній, більш тривалий етап – парламент кожної із держав-членів ЄС має схвалити приєднання України до Євросоюзу. В деяких державах з цього питання може знадобитись і національний референдум.
Але у випадку, якщо всі етапи процесу пройдуть гладко, тоді 2030 рік виглядає цілком реальним орієнтиром для вступу України до Європейського союзу.