Вступ до ЄС – Україна успішно пройшла скринінг щодо бізнесу та промисловості
На початку цього тижня, 28–29 квітня, у Брюсселі відбувся офіційний скринінг відповідності українського законодавства нормам ЄС за розділом “Підприємництво та промислова політика”. Україна успішно його пройшла.
Підготовка до скринінгу тривала кілька місяців. Вона включала взаємодію між структурними підрозділами Мінекономіки, профільними органами державної влади та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Під час скринінгу команда Мінекономіки презентувала прогрес у таких напрямах:
- Розвиток промислової політики – модернізація промислових екосистем, впровадження принципів Smart Specialisation, підтримка зеленої трансформації виробництва.
- Підтримка малого і середнього бізнесу – участь у Програмі Єдиного ринку ЄС, стимулювання кластерного розвитку, спрощення доступу до фінансування.
- Розвиток легкої промисловості – підтримка підприємств, які в умовах війни зберігають виробництво, експорт і робочі місця, а також впровадження принципів циркулярної економіки.
- Корпоративна сталість і відповідальність бізнесу – гармонізація політик із європейськими стандартами корпоративної відповідальності та сталого розвитку.
- Дерегуляція і цифровізація – спрощення регулювання, розвиток цифрових сервісів для бізнесу.
- Розвиток соціальної економіки – підтримка підприємств, орієнтованих на суспільні потреби та відновлення громад.
- Відновлення сталеливарної промисловості – презентація планів з відбудови виробничих потужностей й інтеграції в європейські ланцюги постачання.
Позитивна оцінка Єврокомісії
За словами заступника міністра економіки Андрія Телюпи, Україна під час скринінгу представила практичні інструменти для підтримки українського бізнесу і розвитку промисловості.
“Європейська Комісія позитивно оцінила системність наших підходів, реальні результати вже діючих програм і прогрес України в адаптації політик до стандартів ЄС”, – зазначив Телюпа.
Єврокомісія відзначила високий рівень підготовки української делегації. Однак є ще питання, які потребують додаткової уваги, – передбачення більш швидкого впровадження Директиви щодо прострочених платежів (Late Payment Directive).