Воєнні та організовані злочини в Україні вийдуть на новий етап розслідувань
Україна підписала Валлеттський протокол, що відкриває доступ до сучасних механізмів розслідування воєнних і міжнародних злочинів.
Підписання протоколу Мін’юстом
Міністр юстиції Герман Галущенко підписав Третій додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах (Валлеттський протокол).
Мета підписання протоколу – модернізація механізмів міжнародної співпраці у розслідуванні кримінальних злочинів, в тому числі воєнних.
Підписання відбулося 19 вересня у Валлетті під час неформальної конференції міністрів юстиції Ради Європи. Протокол також підписали ще 15 держав-учасниць ради.
Що кажуть у Мін’юсті?
Міністр юстиції України Герман Галущенко заявив, що Україна та країни-учасниці Ради Європи “повинні йти в ногу з часом” для успішної протидії воєнним та організованим злочинам, зокрема міжнародним.
Схожі публікації
За його словами, Європа не може повноцінно реагувати на соціально-політичні виклики і використовувати нові технологічні засоби без оновлення правових рамок.
“Сьогодні ми підписали важливий документ, який допоможе підвищити ефективність та оперативність взаємної правової допомоги у кримінальних справах в межах Європи”, – сказав міністр.
Що передбачає Валлеттський протокол?
Як повідомляють у Мін’юсті, Валлеттський протокол доповнює Європейську конвенцію про взаємну допомогу у кримінальних справах та два попередні протоколи, адаптуючи їх до сучасних викликів.
Зазначається, що Україна була серед держав, які подали свої пропозиції до розробки тексту Валлеттського протоколу.
Серед ключових положень Валлеттського протоколу:
- спрощення та прискорення процедур взаємної допомоги;
- розширення переліку випадків, у яких держави-підписанти можуть запитувати взаємну допомогу;
- ширше застосування електронних комунікацій і відеоконференцій (наприклад, е-докази, допити онлайн);
- дозвіл на застосування технічних засобів спостереження (наприклад, GPS-трекінг, перехоплення телекомунікацій);
- встановлення чітких процесуальних строків.
Передбачається, що розробка та впровадження цифрових інструментів значно пришвидшить обмін запитами і посилить їхній захист, а також зменшить кількість процесуальних відмов у задоволенні запитів про міжнародну правову допомогу.
“Наступний крок після підписання Протоколу – підготовка імплементаційного закону про внесення змін до чинного законодавства України, щоб належно реалізувати положення Протоколу”, – додали у відомстві.