Володимир Зеленський має напружені стосунки з Кирилом Будановим та Михайлом Федоровим – які події відбуваються у владі після відставки Андрія Ермака.

Володимир Зеленський має напружені стосунки з Кирилом Будановим та Михайлом Федоровим – які події відбуваються у владі після відставки Андрія Ермака. 1 Президент Володимир Зеленський та його оточення (фото: колаж РБК-Україна)

Незважаючи на відсутність виборів на горизонті, кулуарне політичне життя в Україні активізується.

Про те, як Буданов ледь не посварився з Зеленським, за що зараз відповідає голова ОП і чому виник скандал з Польщею, а також чому з’явилися чутки про конфлікт Федорова з президентом – читайте в матеріалі журналістів РБК-Україна Мілани Лелич та Уляни Безпалько.

Головне:

  • Зеленський та Буданов. Після певного напруження стосунки між президентом і керівником ОП покращилися. Серед напрямків, на яких зосереджений Буданов, – переговори та обміни, комунікація з бізнесом, а також робота Верховної Ради.
  • Федоров під тиском. Навколо міністра оборони посилюються інтриги та конфлікти. Кілька співрозмовників видання говорять про різке охолодження стосунків між Зеленським і Федоровим, хоча співрозмовники на Банковій та в оточенні Федорова заперечують наявність конфлікту.
  • Міноборони та Генштаб. Кілька співрозмовників з різних таборів відзначають напруження між Федоровим і його командою з одного боку – та Генштабом і головнокомандувачем з іншого. Причина полягає в тому, що МО намагається зайти в сферу повноважень ГШ і ЗСУ, а також у різних підходах до ведення війни.

“Це непростий випадок, коли голова твого Офісу політично конкурує з тобою. Питання другого туру турбує – і буде відкладатися на будь-якій людині, яка може туди потрапити”, – говорить РБК-Україна співрозмовник в президентському оточенні.

Дійсно, за час української незалежності такого ще не траплялося. Якщо голова президентського офісу/адміністрації навіть був виборчим політиком, а не бізнесменом/функціонером, то вже точно не потенційним конкурентом свого шефа на виборах.

В значній мірі через це Кирило Буданов і не виглядав основним претендентом на вакантне після Андрія Ермака крісло голови ОП, про що детально писало РБК-Україна.

Нова роль Буданова в системі влади

При таких вихідних даних не дивно, що притирка між Зеленським і Будановим проходила не надто гладко. За інформацією численних джерел РБК-Україна, кілька тижнів тому справа ледь не дійшла до розриву.

Але потім, як розповідають джерела РБК-Україна, між “людиною номер один” і “людиною номер два” відбулася відверта розмова про те, як їм конструктивно працювати далі. І напруження спало.

Володимир Зеленський має напружені стосунки з Кирилом Будановим та Михайлом Федоровим – які події відбуваються у владі після відставки Андрія Ермака. 2Глава Офісу президента Кирило Буданов на нараді (фото: Getty Images)

Хоча далеко не всі співрозмовники видання оптимістично оцінюють міцність цього “миру”, у найближчій перспективі позиціям Буданова в ОП, схоже, нічого не загрожує (ще в квітні в кулуарах ходили чутки про те, що його відставка можлива влітку).

“Сказати, що Зеленський і Буданов між собою всі точки над “і” розставили – такого немає. Але все ж між ними стало набагато краще”, – говорить джерело видання у вищому керівництві країни.

Інший співрозмовник в президентському оточенні наполягає, що масштаб проблем між Зеленським і головою його офісу занадто перебільшений.

“Вони не збігаються темпераментами, своєю емоційною натурою. Тому коли вони відносно мало спілкувалися, не йшли один одному емоційно на якісь поступки, то було складно. І обом довелося зробити кроки назустріч. Було досягнуто нормального формату”, – пояснює співрозмовник.

Читайте також: Сім років Зеленського. Який план президента на війну, владу та вибори

За його словами, певний негативний шлейф після епохи Ермака досі відіграє свою роль. “Деякі з боку відзначають, що ось, Буданов не їздить з президентом у відрядження, а АБ (Ермак, – ред.) раніше їздив постійно. Але справа в тому, що сам президент сприймає це як неправильне, що АБ завжди намагався бути поруч, і не хоче це повторювати. І Кирило намагається не йти в те ж русло, щоб не було помилок. Але між ними абсолютно нормальні стосунки”, – пояснює співрозмовник.

Прізвище Ермака у розмовах РБК-Україна на внутрішньополітичні теми виникає регулярно, що й не дивно – він відігравав занадто велику роль у всіх державних і політичних процесах, і грав дуже довго.

Співрозмовники РБК-Україна, що на Банковій, що в інших органах влади, наполегливо запевняють: епоха Ермака закінчилася.

Читайте також: 100 днів при владі. Як Буданов змінює Офіс президента і шукає союзників на Банковій

“Він повністю зник з радарів. Вони з президентом вже давно живуть у дуже різних контекстах і масштабах завдань. АБ займається зараз своїм судовим справою, і дай бог, щоб воно на АБ і закінчилося. А його вплив будувався на ньому самому, на його інтригах, на зіткненні людей лбами. І от коли він “випав”, то все і закінчилося”, – пояснює співрозмовник в оточенні Зеленського.

І додає: всі ті, кого було прийнято вважати “людьми Ермака”, наприклад, прем’єр Юлія Свириденко або голова Нацбанку Андрій Пишний, насправді вже давно “не його”. Або ніколи “його” і не були.

Як Банкова знову зайнялася Радою

Зараз Буданов дещо знизив свою медійну активність і більше займається рутинними справами.

Після майже півроку на посаді Буданов зміг налагодити конструктивні стосунки і зі своїми заступниками, які йому дісталися від попереднього керівника Офісу.

“Спочатку деякі придивлялися, іноді виконували не всі доручення. Наприклад, Татаров, ті, хто по міжнародній лінії працюють. Але тепер це все пройшло, і є конструктивна робота”, – зазначає ще один джерело РБК-Україна.

Серед напрямків, на яких зараз зосереджений керівник ОП – переговори та обміни, комунікація з бізнесом і підприємцями, а також робота Верховної Ради.

Зокрема, Буданов спільно з керівництвом парламенту та “Слуги народу” просунув ідею зустрічей як з депутатами СН, так і з опозицією.

“Це був наш план по реанімації роботи Ради. Щоб вона хоча б на апараті ІВЛ ще, скажімо, рік кое-як протягнула”, – розповідає співрозмовник у парламенті.

Читайте також: Рада тріщить по швах. Чому “Слуга народу” не голосує за закони влади

Результат цих зустрічей важко назвати вражаючим, але все ж він є: Рада почала голосувати потрібні для закриття “обов’язків” перед Заходом законопроекти, хоча б через один.

Як мінімум зі своєю фракцією президент планує зустрічатися і в майбутньому. За інформацією РБК-Україна, останнє таке захід сподобалося йому, як і самим депутатам. Наступного разу, попередньо, така зустріч може відбутися приблизно на День незалежності.

Володимир Зеленський має напружені стосунки з Кирилом Будановим та Михайлом Федоровим – які події відбуваються у владі після відставки Андрія Ермака. 3Зустріч Зеленського та Буданова з керівництвом “Слуги народу” (фото: t.me/V_Zelenskiy_official)

“Наші депутати такі: о, нас знову збирають. Тоді було зрозуміло – Ермака знімали, а зараз ось знову, значить, хочуть нас послухати… А якщо до наступної зустрічі ще й вдасться вирішити якийсь важливий для депутатів питання, то взагалі буде захват”, – говорить співрозмовник у “Слузі народу”.

З іншими фракціями ефект від зустрічей, очевидно, не такий відчутний. Принаймні, словесні перепалки в сесійній залі між СН та головною опозиційною силою, “Євросолідарністю”, нікуди не зникли.

“Головне, що ми один одного послухали. Петро Олексійович зрозумів, що можна домовлятися, акуратно так: типу я вас трохи менше буду атакувати, але й ви мене трохи менше. Подивимося”, – розповідає обізнаний співрозмовник видання.

Очевидно важливе для лідера “ЄС” питання – персональних санкцій проти нього – вирішити на зустрічі не вдалося. Тим не менш, деякі співрозмовники видання прогнозують, що поточний судовий процес, в якому Порошенко оспорює ці санкції, може закінчитися з досить несподіваним для публіки результатом.

“Усі ці зустрічі з опозицією – це не про power-sharing, не про розподіл влади, як деякі вважають. Це скоріше про respect-sharing. Це не про “укріплення інституцій”, у нас все одно тут своєрідний “феодалізм”, але при такому феодалізмі важливо, кого куди покликали, як проявили повагу. Усі ці зустрічі з депутатами оздоровлюють атмосферу, однозначно”, – говорить співрозмовник РБК-Україна в партії влади.

Між цими “великими” зустрічами поточна комунікація з нардепами в значній мірі лежить саме на Буданові. “Якщо раніше Ермак спілкувався тільки з 5-10 обраними нардепами і міг навіть не відповідати на повідомлення голови ВР, то тепер будь-який нардеп може поспілкуватися з керівником ОП, причому простіше і швидше”, – говорить один з парламентаріїв з СН.

Старі спори з Варшавою

Звісно, внутрішньополітична діяльність Офісу президента не проходить без проблем. Особливо, коли вона призводить до труднощів у зовнішній політиці.

Прямо зараз розвивається, і, судячи з усього, не збирається знижувати оберти конфлікт з Польщею, спровокований перейменуванням одного з українських підрозділів на честь героїв УПА.

В цілому, при новому голові ОП українська політика пам’яті помітно активізувалася – хоча до “польської” історії вона не має прямого відношення. Поінформовані співрозмовники РБК-Україна пояснюють, що вже сотні раз якісь українські підрозділи висловлювали бажання отримати якесь почесне найменування, це чисто внутрішня, навіть внутрішньо-військова історія, без якогось зовнішнього або тим більше польського контексту.

Але гіперчутливим до історичних питань полякам, очевидно, потрібен був привід, особливо в контексті наближаючих парламентських виборів. І, як говорить один зі співрозмовників видання, не було б історії про “героїв УПА”, знайшовся б інший привід для обурень.

<img