З після початку повномасштабної війни Росії проти України істотно менше стало тих, хто відносить себе до вірних УПЦ Московського патріархату. Їх частка зменшилася з 13% у 2021 році до 5,5% у 2024 році.
Як зазначають соціологи, у 2023 році порівняно з 2020 роком істотно (з 20% до 42% серед дорослого населення) зросло число вірних Православної церкви України, переважно за рахунок зменшення “просто православних”.
Однак у 2024 році віднесли себе до вірних ПЦУ 35% опитаних, що відповідає рівню 2022 року і менше, ніж у 2023 році.
Зменшення числа вірних ПЦУ порівняно з 2023 році співвідноситься зі зменшенням числа православних порівняно з минулим роком загалом (з 61% до 55%).
Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності (68% опитаних називають себе віруючими, 55% – православними) і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади – членство у громаді визнали лише 25,5% опитаних.
Частка членів релігійних громад, які віднесли себе до ПЦУ, серед усіх опитаних порівняно з 2021 роком зросла з 6% до 11%, членів греко-католицьких громад залишилася майже незмінною (відповідно 6% і 7%), так само як і частка членів УПЦ (МП) (4% у 2021 році і 3% у 2024 році).
Належність до певної Церкви не є водночас належністю до релігійної громади. Серед вірних УГКЦ членство у громаді засвідчили 58%, серед вірних УПЦ (МП) – 50%, серед вірних ПЦУ – 30%. Членами релігійних громад визнали себе також 10% “просто православних”, 9% “просто християн” і 1% тих, хто не відносить себе до жодної релігії.
Лише 16% громадян регулярно (хоча б раз на тиждень) відвідують релігійні служби та зібрання, однак, частка таких зросла порівняно з 2021 році, коли таких було лише 10%. Серед тих, хто відвідує релігійні служби, зібрання, відносна більшість робить це лише на релігійні свята.
Опитування проводилося методом face-to-face з 25 по 31 жовтня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.