Амбітний європейський план щодо створення сучасного бойового авіаційного комплексу офіційно зазнав невдачі. Лідери Франції та Німеччини вирішили закрити великий спільний проєкт із розробки та виробництва винищувача нового покоління. Це рішення стало результатом тривалого політичного та технічного протистояння між Парижем і Берліном, повідомляє Reuters.
Провал ініціативи вартістю €100 мільярдів (приблизно $116 мільярдів) яскраво демонструє величезні труднощі, з якими стикається Європа в умовах спроб відновити свій військовий потенціал після десятиліть хронічного недофінансування оборонної сфери. Питання про закриття програми обговорювали німецький канцлер Фрідріх Мерц та французький президент Емманюель Макрон минулого тижня під час неформальних зустрічей на саміті ЄС — Західні Балкани, що проходив у Чорногорії. Обидва лідери дійшли висновку, що можливостей вийти з тривалого глухого кута більше немає.
Суперечки гігантів
Проєкт, у центрі якого мав бути основний бойовий літак, повинен був функціонувати у тісній взаємодії з безпілотними літальними апаратами. Уся ця складна екосистема мала об’єднуватися через засекречену високозахищену мережу зв’язку — так звану бойову хмару. Сама програма отримала назву FCAS (Future Combat Air System — Система бойової авіації майбутнього).
Доля розробки залишалася під питанням протягом багатьох місяців через постійні суперечки між сторонами щодо технічних характеристик та розподілу контролю над технологіями. Основні промислові партнери — європейський аерокосмічний концерн Airbus (який представляє інтереси Німеччини та Іспанії) та французька компанія Dassault Aviation — так і не змогли досягти компромісу. Окрім суто індустріального суперництва, Париж і Берлін висунули абсолютно різні концептуальні вимоги до майбутнього літака:
- Вимоги Франції: країна наполягала на створенні палубного винищувача, здатного сідати на авіаносці, а також нести ядерну зброю (що є основою французької стратегічної доктрини стримування).
- Позиція Німеччини: канцлер Мерц відкрито висловив сумніви щодо необхідності дорогого пілотованого винищувача шостого покоління для своєї країни. Він підкреслив, що Люфтваффе (військово-повітряні сили Німеччини) не мають жодної потреби у палубному ядерному літаку.
Спроба «зберегти обличчя» перед виборами
Як повідомляють європейські джерела, знайомі з ходом перемовин, наразі сторони намагаються знайти дипломатичну формулу для пом’якшення репутаційних втрат. Планується, що супутні системи, які розроблялися окремо від основного літака — зокрема та сама високозахищена мережа «бойова хмара» — збережуть свою початкову назву FCAS.
Ця тактика має на меті зменшити негативний вплив для Макрона напередодні президентських виборів у Франції, які заплановані на наступний рік. Проєкт винищувача був його особистою масштабною геополітичною ініціативою, яку він започаткував спільно з колишньою канцлером Німеччини Ангелою Меркель ще у 2017 році.
Нагадаємо, що Франція та Німеччина посилювали тиск на своїх промислових гігантів, щоб врятувати європейський винищувач наступного покоління. Система бойової авіації майбутнього (FCAS), запропонована понад вісім років тому, загрузла в суперечках між французькою Dassault Aviation та Airbus щодо розподілу робіт і ключових технологій. За два роки до цього бельгійський уряд натякнув на готовність приєднатися до багатонаціональної програми розробки європейського винищувача шостого покоління.