Якщо говорити про інститут викривання корупції загалом, то в Україні є законодавче регулювання і водночас прогалини, які треба усунути, каже голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик. Для прикладу, термін “викривач” має різні визначення у Кримінальному процесуальному кодексі та ЗУ “Про запобігання корупції”. Під час інтерв’ю редакторці відділу внутрішньої політики ZN.UA Інні Ведерніковій він наголосив, що це треба привести до стандартів ЄС.
НАЗК вже подало законопроєкт щодо врегулювання порядку виплати винагороди, “щоб працював системний механізм, а не разові рішення”. Успішні кейси вже є: і виплати викривачам, і судові рішення на їхню користь. Тож з часом тих, хто готовий повідомляти про корупцію, стає більше. Але не кожен дзвінок і не кожне повідомлення тягнуть на статус викривача, наголошує глава НАЗК.
“Можуть бути повідомлення від заявників, це різні категорії. Багато з них не мають нічого спільного з корупцією: це трудові конфлікти, внутрішні суперечки колективів”, — пояснює він, додаючи, що 1% статусів викривача з понад двох тисяч повідомлень, як зараз, — це нормально.
НАЗК відповідає лише за юридичні гарантії викривачів та винагороди. Тим часом фізичним захистом повинні опікуватися інші органи, наголошує спікер.
“Стимулом має бути не лише винагорода, а й світогляд: людина повідомляє, бо це суперечить її нормам, а не тільки тому, що може отримати гроші”, — наголошує Павлущик, додаючи, що повідомити про правопорушення можна й анонімно, а це також є способом захисту.
За даними Тіньового звіту, до Порталу НАЗК із запобігання корупції сьогодні під’єднані лише 10% державних інституцій. Але глава агентства наголошує, що мова йде про усі ключові органи державного сектору: міністерства, центральні органи виконавчої влади, обласні та районні держадміністрації, тобто той рівень, де ризики найбільші.
“Решта — це організації, які перебувають у відданні міністерств чи інших центральних органів, уже підключених до порталу, і, відповідно, про корупцію в таких організаціях можна повідомити одразу до вищестоящого органу, якому, я наголошу, заборонено спускати таке повідомлення до органу, про який ідеться в повідомленні”, — розповідає Павлущик.
За його словами, підключення відбувається сьогодні практично вручну. Та над оновленням порталу та автоматизацією цього процесу вже працюють.
“Це і питання ресурсів, і питання технічної реалізації. Але рух є”, — пояснює Павлущик.
Про проблеми декларування, моніторингу способу життя посадовців, фінансування партій, впровадження інституту лобізму й аудит НАЗК, де позиції агентства та громадськості розійшлися щодо застосованих критеріїв, — вже незабаром читайте у другій частині інтерв’ю на сайті ZN.UA.