Втрата впливу США на Київ є очевидною і має викликати занепокоєння в адміністрації Білого дому.
На думку колумніста Марка Чемпіона, конфлікт проти Ірану виявив сильні сторони України. Далі він розглядає ці аспекти.
Рішення президента США Дональда Трампа розпочати військові дії на Близькому Сході стало серйозним ударом для України. Це врятувало Росію від фінансової кризи, посилило тиск на європейських партнерів Києва, виснажило запаси критично важливого американського озброєння, яке Україна тепер отримує з меншою ймовірністю, а також знову спонукало Білий дім тиснути на президента України Володимира Зеленського, щоб той погодився на територіальні вимоги Росії.
Отже, чому ж український президент, який опинився в складній ситуації, виглядає настільки спокійним?
Безумовно, причин чимало, але одна з них полягає в тому, що Україна протягом цього часу формувала власні важелі впливу після того, як рік тому американський президент заявив Зеленському, що в нього їх немає. Інша причина — значне зменшення впливу США на Київ, адже тепер Вашингтон має значно менше ресурсів, якими може погрожувати чи маніпулювати, вважає колумніст Bloomberg Марк Чемпіон.
Тепер, коли Білий дім знову тисне на Київ із вимогою погодитися віддати Росії Донбас, Зеленський публічно заперечив і зазначив, що США пов’язують надання гарантій безпеки з виконанням російського територіального ультиматуму.
Державний секретар США Марко Рубіо був помітно здивований і назвав Зеленського брехуном, додавши, що США можуть відмовитися від постачання зброї для України в рамках програми НАТО PURL. Однак замість того, щоб, як раніше, відступити через побоювання роздратувати Вашингтон, президент України відповів, ще детальніше обґрунтувавши свою позицію.
Усе це потребує пояснення, зважаючи на значну залежність України від американських ракет-перехоплювачів Patriot для знищення російських балістичних ракет, а також від систем HIMARS і розвідувальних даних у реальному часі, включно із супутниковими, які значно допомагають у наведенні ударів по російських силах. Чітко змінилося те, що США більше не постачають Києву таких обсягів допомоги, як раніше.
Відтоді як Трамп обійняв посаду, Конгрес не виділяв нових коштів для України, а фінансування, затверджене попередньою адміністрацією, поступово вичерпалося. Фактично Трамп згорнув більшість підтримки України й перевів решту на платну основу, змусивши союзників Києва оплачувати її в межах програми PURL.
“Ми вже пройшли пік впливу Трампа. Щоб чимось погрожувати, це потрібно мати, щоб забрати — але у нас і так був дефіцит перехоплювачів, а після цього конфлікту з Іраном вплив США став ще більш обмеженим”, — зазначив Микола Бєлєсков, дослідник Національного інституту стратегічних досліджень у Києві, який консультує офіс Зеленського.
Скасування санкцій проти Росії також більше не є серйозним важелем тиску, адже США вже послабили найважливіші з них — щодо експорту сирої нафти — щоб стримати зростання цін, спричинене війною з Іраном. Навіть обсяг розвідувальних даних, які США передають Україні, скоротився, оскільки увага й ресурси переключилися на Близький Схід, зазначає Бєлєсков. Тим часом пропозиція американських гарантій безпеки швидко втрачає свою привабливість.
Водночас Україна сама стала більш привабливим партнером у сфері безпеки завдяки своїм інноваціям і досвіду у війні дронів. Це дозволило їй витіснити російський флот із частини Чорного моря, а останні досягнення у перехопленні безпілотників і роботизованих системах допомагають компенсувати значну чисельну перевагу Росії в живій силі, танках і артилерії.
“Не лише так звана “зона ураження” навколо передових позицій України стала смертоноснішою, а й російська логістика дедалі більше опиняється під загрозою на відстані до приблизно 120 км за лінією фронту. Збільшене виробництво дронів і ракет великої дальності дозволило Україні вражати російську енергетичну інфраструктуру на відстані до 2000 км, в один момент вивівши з ладу, за заявами, 40% потужностей з експорту нафти”, — додає колумніст.
Зеленський почав використовувати цей досвід у пошуку нових союзників. Невдовзі після того, як 28 лютого на Близькому Сході спалахнула війна, він відправив близько 200 інструкторів з перехоплення дронів до країн Перської затоки, використовуючи багаторічний досвід України у збиванні іранських безпілотників Shahed, щоб запропонувати допомогу у їхній війні в обмін на підтримку у своїй.
Колумніст також ставить питання, коли США планували атаку на Іран, чому так мало було враховано досвід України у протистоянні іранським дронам Shahed? Чому Білий дім не визнає, що Київ уже не просто військовий тягар, а й ресурс — навіть для потужної армії США? Навіщо продовжувати полегшувати тиск на президента РФ Владіміра Путіна, навіть коли він допомагає Ірану вбивати американських військових, а Зеленський пропонує захистити їх?
“Або, висловлюючись мовою, більш зрозумілою для президента Трампа: Україна має кілька надзвичайно сильних карт, тож варто грати ними”, — підсумував Чемпіон.
Нагадаємо, Іран звинуватив Україну в співучасті агресії через відправку фахівців на Близький Схід. У відповідь речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що з 2022 року на Україну впало майже 60 тисяч безпілотників, які Іран надав Росії. Водночас, за його словами, жоден український безпілотник ніколи не влучив в Іран.