Після відставки голови ОП Андрія Єрмака внутрішньому фундаменту президента Володимира Зеленського завдано серйозного удару — його світ реально змінюється. Багато хто вважає, що призначення нового очільника офісу може стати початком перезавантаження усієї системи. Серед основних кандидатів — Михайло Федоров, Юлія Свириденко, Кирило Буданов, Павло Паліса та Денис Шмигаль. Але редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова пише у матеріалі “Система впала. Що далі?”, що, кого б врешті не обрав президент, такої концентрації незаперечної та безапеляційної влади, яка була у Єрмака, до кінця його терміну вже не буде ні в кого. І це головне.
Авторка нагадує, що один з ключових кандидатів глава МОУ Шмигаль — той, хто очолював Кабмін, поки Міндіч та команда вибудовували там свої злочинні схеми. При ньому уряд втратив суб’єктність і став підзвітним Єрмаку. Та разом з цим саме Шмигаль утримував найскладніший організм Кабміну — в якому бували тромбози, кровотечі, аневризми, інсульти, інфаркти — у турбулентний час.
“Тож якщо в нас досі ще працюють інституції, позначку в трудовій книжці про це потрібно поставити саме експрем’єру”, — пише авторка, додаючи, що протягом п’яти років Шмигаль протримався на цій посаді завдяки очільнику фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії та ще низці людей-магнітів, які “вміють притягувати гроші до своїх рук”. Але в оточенні міністра є й ті, хто “ще здатен змінювати магнітні поля”.
Очільник ГУР МО Кирило Буданов — той, хто може підтягнути ОП і президента до свого рівня. Але що при цьому буде з розвідкою, яка сьогодні є “державою в державі” — залишається запитанням.
Головне для Банкової сьогодні — оперативно організувати й налагодити роботу офісу. За цим настане повернення суб’єктності парламенту, впевнена Ведернікова, додаючи, що “бюджет буде першим тестом на його спроможність”, і не лише для “слуг”, але й для інших депутатів, яким, ймовірно, потрібно буде об’єднатися, щоб підтримати президента й працювати на країну.
“Безумовно, нас очікує переформатування уряду й перенесення центру ваги влади в Кабмін. Якої якості буде це перезавантаження, знову ж таки залежатиме від парламенту, де свою роль відіграють і опозиційні фракції, — пише авторка. — Наразі складно передбачити, в якому форматі триватиме їхня взаємодія з партією влади, що переживає глибинну кризу, однак для опозиції це теж тест. На діяльну, а не голослівну любов до України”.
Вона також припустила, що саме зараз може бути сприятливий час для того, аби президент та посол України у Британії Валерій Залужний обговорили потенційне прем’єрство останнього.
“Будь-яка значуща державна посада, яку йому міг би запропонувати Зеленський, підніме дух у людей. Тому що Залужному нині довіряють більше, ніж будь-кому іншому”, — пояснює потенційне кадрове рішення Ведернікова.
Авторка підсумовує: “Перебуваючи всередині кризи — зовнішньополітичної, внутрішньої, військової й енергетичної, ми маємо лише два зуби, якими можемо вгризатися у свою землю. Це ЗСУ і президент Зеленський. Хоч би як парадоксально й драматично це звучало. І вони потребують загальної та беззастережної підтримки всіх гілок влади і суспільства”.
28 листопада НАБУ та САП прийшли з обшуками до Єрмака, а за кілька годин після цього голова ОП подав у відставку. Згодом він пожалівся, що його збезчестили, заявив, що нібито йде на фронт (тут без подробиць) і попередив, що не виходитиме на зв’язок. Тим часом ZN.UA повідомляє, що йому готують підозру, пов’язану із зацікавленістю одним із будинків кооперативу “Династія”, і Зеленський знає про це.