Коли йдеться про припинення війни в Україні, заяви президента Дональда Трампа та його пости в соціальних мережах втрачають сенс. Шанси на швидке припинення вогню та укладення мирної угоди залежатимуть від того, чи знайде він нарешті сили підкріпити свою риторичну критику російського лідера Владіміра Путіна на вихідних конкретними діями. Кремль робить ставку на те, що він цього не зробить.
Кремль відкинув роздратування Трампа через інтенсивні атаки російських дронів на Україну, назвавши це “емоційним перевантаженням”. Досвід підказує, що Путін може дозволити собі викрити блеф президента США без наслідків. Адже критика Трампа, який у понеділок назвав російського лідера “божевільним” у соцмережі Truth Social, була підкріплена звичним для нього докором на адресу постраждалої сторони — України та президента Володимира Зеленського, зазначає Стівен Коллінсон, старший репортер CNN Politics.
Тим не менш, посилення російських атак на українське цивільне населення виглядає як навмисне випробування для Трампа з боку Росії через тиждень після його телефонної розмови з Путіним, яка не призвела до жодного прогресу на шляху до миру, попри те, що Білий дім намагався її розкрутити.
Існує два шляхи, які Трамп може обрати, якщо він справді готовий залишити принизливу роль того, кого постійно використовує Путін.
Він міг би запровадити нові санкції проти Росії, хоча раніше стверджував, що це заважатиме дипломатії. Також Трамп міг би зберегти життя українців, наслідуючи свого попередника Джо Байдена і звернувшись до Конгресу з проханням схвалити нові постачання зброї та боєприпасів для України.
“Проте такий крок став би різким політичним розворотом і ударом по його репутації, адже опозиція Трампа до витрачання мільярдів доларів в Україні є основою його другого президентства. Це також означало б визнання того, що його віра в здатність контролювати Путіна, як і в багатьох його попередників, виявилася помилковою”, — вважає репортер.
Є й інша можливість — та, якої побоюються Україна та її європейські союзники. Трамп може розвести руками і заявити, що жодна зі сторін не хоче миру і що настав час для США піти. У такому разі Росія продовжить війну на виснаження та атаки на мирне населення. Її територіальні захоплення будуть фактично узаконені, що створить катастрофічний прецедент для безпеки Європи та посилить ізоляціонізм США.
“Це не теоретичне припущення. Ізоляціоністські настрої, характерні для руху MAGA, свідчать, що нещодавні натяки держсекретаря Марко Рубіо та віцепрезидента Джей Ді Венса про можливий відхід США виглядають серйозніше, ніж просто тактична гра”, — додає Коллінсон.
Є вагома причина, чому Трамп може змінити свою позицію: його репутація опинилася під загрозою після гучних обіцянок завершити війну за 24 години, які виявилися фантазією.
Одним із варіантів для Трампа було б запровадження так званих вторинних санкцій проти Росії, про які він час від часу згадував. Вони були б спрямовані проти фінансових установ, компаній та інших суб’єктів, що продовжують вести бізнес із Москвою.
Республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блументаль запропонували новий законопроєкт, який передбачає жорсткі санкції проти країн, що зберігають торговельні зв’язки з Росією. Це вдарить по супротивниках США, зокрема по Китаю, але також може ускладнити відносини Трампа з союзниками, як-от Індія — одним із найбільших покупців російської нафти за зниженими цінами. Законопроєкт уже підтримали 81 сенатор, тож його можна швидко ухвалити, якщо Трамп цього захоче, що стало б сильним сигналом для Кремля.
Трамп також міг би зміцнити українську протиповітряну оборону, надавши або продавши Києву більше ракет Patriot, щоб збивати крилаті ракети Росії.
Загрозу переростання конфлікту у більш пряму конфронтацію між Росією та Заходом не варто недооцінювати. Це було важливим фактором і для Байдена, а обережне “тестування” червоних ліній Кремля колишнім президентом не раз викликало роздратування у його критиків. Проте на тлі обережності Трампа, Байден виглядає як “яструб”.
Втім, можливо, Путін нарешті змусив Трампа усвідомити реальність, яку той довго ігнорував.
“Ми вже чули заяви, прояви роздратування і навіть погрози санкціями з боку Трампа та інших представників його адміністрації, але поки що нічого не відбулося”, — сказав колишній посол США в Україні Вільям Тейлор в ефірі CNN International. — “Тож питання в тому, чи цього разу вистачить рішучості, аби справді запровадити санкції? І не лише санкції — необхідна також підтримка українських збройних сил”.
Майор армії США у відставці Майк Лайонс вважає, що Трамп може намагатися створити собі політичний простір для маневру.
“Для кого це повідомлення в Truth Social? Очевидно, він звертається до Владіміра Путіна, але я думаю, він також випробовує реакцію американців, щоб зрозуміти, чи буде популярною його більша залученість у війну в Україні. Можливо, те, що йому здавалося простим рівнянням на початку, тепер стало для нього складною задачею”, — сказав Лайонс в ефірі CNN.
Натомість європейські союзники Америки уважно стежать за тим, чи доведе Трамп свої наміри до кінця. Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до В’єтнаму заявив, що після недавньої розмови з Трампом він переконаний: американський лідер тепер розуміє, що хоча Путін телефоном заявляв про готовність до миру — і те саме казав американським дипломатам — він їм просто брехав.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також загострив риторику. Він заявив, що більше не існує обмежень щодо дальності ударів, які Україна може завдавати європейською зброєю — тобто удари можуть бути спрямовані глибоко вглиб Росії. Однак наразі незрозуміло, чи йдеться про справжню зміну оперативної політики.
Союзники, схоже, відчувають момент, коли Трамп може змінити свою думку після місяців підриву їхніх зусиль примусити Путіна до негайного припинення вогню.
Але, як і завжди, ніхто не може передбачити, який крок він зробить. Один європейський дипломат зазначив, що поки важко сказати, чи дійсно засудження Путіна з боку Трампа свідчить про зміну курсу, але підкреслив, що Європа, безумовно, зацікавлена в нових санкціях.
Раніше колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус зазначав, що мир в Україні зараз більш недосяжний, ніж на початку президентства Трампа у січні. Попри всі зусилля президента США, мир в Україні лише віддалився.