Відеофіксація нотаріальних дій – особливості та ризики ініціативи.

Ілюстративне фото: Чому тотальна відеофіксація нотаріальних дій – це ілюзія безпеки (dn.gov.ua)

На сайті Кабінету Міністрів зареєстровано петицію про запровадження обов’язкової відеофіксації всіх нотаріальних дій. Пропонується повністю змінити правила роботи нотаріату, здійснюючи обов’язкову фіксацію кожної процедури для захисту громадян від шахрайства та спрощення доказування в судах. Подібне вже відбувалося раніше, проте через технічні невідповідності норму так і не ухвалили.

Про юридичні нюанси цієї ініціативи, потенційні ризики для кібербезпеки та захисту персональних даних, а також про раціональні альтернативи тотальній фіксації – в колонці адвоката Адвокатського об’єднання “Leshchenko & Partners”, кандидата юридичних наук Ігоря Бикова для РБК-Україна.

Читайте також: В Дії запускають сервіс, який спрощує сплату боргів та зобов’язань

Головне:

• Проблема волевиявлення: Об’єктив камери фіксує лише фінальний момент підписання документа, але не відображає психологічний тиск або шантаж, які могли чинитися на особу за межами нотаріального офісу.
• Технологічні ризики: Тривале зберігання великих обсягів конфіденційних даних створює загрози кібератак, тоді як розвиток нейромереж і дипфейків може ускладнити судові процеси через необхідність тривалих IT-експертиз.
• Економічний аспект: Організація захищеної фіксації вимагає сертифікованої техніки та державних серверів. Фінансування цього процесу під час війни є складним, а перекладення витрат на нотаріусів підвищить вартість послуг.
• Альтернативний підхід: Замість тотальної фіксації доцільно ввести обов’язкову фіксацію лише для угод з “груп ризику” (операції з майном літніх людей, угоди за закордонними довіреностями, зміна власників бізнесу).

На сайті Кабінету Міністрів України 19 травня 2026 року була зареєстрована петиція № 41/009925-26еп під назвою “Обов’язкова відеофіксація нотаріальних дій”.

Звернення адресоване Кабміну, президенту та Верховній Раді. Ініціатива пропонує радикально змінити правила роботи нотаріату, запровадивши обов’язкову фіксацію всіх процедур.

Мета виглядає благородно – захистити громадян від шахрайства, спростити доказування в судах та припинити багаторічні спори про спадщину або відчуження майна.

Ідея відеофіксації нотаріальних дій не є новою для України, подібний законопроект під № 9063 від 06.09.2018 року вже потрапляв під купол законодавчого органу і відомий як Проект Закону “Рейдерству СТОП!” (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав власників майна шляхом аудіо та відео-фіксації процесу проведення нотаріальних дій).

Ця ініціатива VIII скликання парламенту була першою масштабною спробою ввести обов’язкову фіксацію нотаріальних дій, однак через ряд технічних невідповідностей та зауважень профільних комітетів закон так і не був ухвалений.

Сьогодні, на фоні розвитку технологій, ми знову повертаємося до цієї дискусії. Проте, аналізуючи текст нової петиції, доводиться констатувати: тотальна відеофіксація в запропонованому вигляді є нежиттєздатною та небезпечною ілюзією.

Камера, як інструмент легалізації злочину

Головний аргумент прихильників відеофіксації – перевірка реального волевиявлення особи та захист вразливих верств населення (одиноких пенсіонерів, людей у стані стресу або під впливом різних речовин тощо).

Проте об’єктив камери фіксує лише фінальний епізод – безпосередній момент підписання документа. Камера не здатна відобразити психологічний тиск, загрози чи шантаж, які відбувалися за межами офісу нотаріуса.

Запугана жертва виконає всі вказівки змовників з бездоганною поведінкою та усмішкою на обличчі. У такому випадку наявність відеозапису не лише не допоможе суду, а навпаки – стане для шахраїв легітимним доказом того, що особа діяла “добровільно та свідомо”.

Відеозапис ризикує перетворитися з інструмента захисту на інструмент легалізації шахрайських схем.

Читайте також: Без нотаріуса та черг: які документи командир може засвідчити на місці служби безкоштовно

Дипфейки та витік даних

Петиція пропонує тривале зберігання гігабайтів конфіденційних даних. У сучасних реаліях це створює фундаментальні загрози, пов’язані з витоком даних та дипфейками.

Державні реєстри та бази даних регулярно стають об’єктами кібератак.

Поява в відкритому доступі або на чорному ринку відеозаписів з детальними умовами комерційних угод, зачитуванням персональних даних та заповітів мільйонів українців стане катастрофою для національної безпеки та приватного життя громадян. Це сформує готову базу даних для майбутніх таргетованих шахрайств.

Разом з тим, розвиток генеративних нейромереж дозволяє створювати високоточні підробки голосу та обличчя. Паперовий бланк суворої звітності має фізичні ступені захисту, які криміналістична експертиза розпізнає з точністю до 99%.

Натомість цифрове відео без належної криптографічної інтеграції легко підробити. Як наслідок, суди не уникнуть експертиз, а навпаки – потраплять у ще більш тривалі та дорогі IT-експертизи в пошуках цифрових слідів.

Хто оплатить “кіно”?

Щоб бути належним доказом у залі судового засідання, відеофіксація нотаріальної дії повинна бути здійснена на сертифіковану техніку та зберігатися на відповідних захищених державних серверах.

Фінансування цього з державного бюджету під час війни є утопією. Якщо ж ці витрати зобов’яжуть покривати самих нотаріусів, то вартість нотаріальних послуг миттєво зросте, що обмежить доступ певних категорій громадян до їх послуг.

Раціональний компроміс

Щоб ідея відеофіксації справді працювала на захист прав, а не створювала нові ризики, підхід повинен бути чітко нормативно регламентованим та забезпеченим якісними технічними рішеннями. Компромісом могло б стати впровадження обов’язкової фіксації не для всіх дій підряд, а виключно для “груп ризику”.

Відеофіксація повинна бути обов’язковою виключно для вузького кола угод, які мають найвищу ціну помилки або найчастіше стають об’єктами рейдерських атак: операції з відчуження єдиного житла літніми людьми або від імені неповнолітніх; угоди, що здійснюються за довіреностями від громадян, які перебувають за кордоном; великі корпоративні угоди (зміна власників бізнесу, часток у статутному капіталі) тощо.

Для всіх інших нотаріальних дій фіксація повинна стати додатковою сертифікованою послугою. Якщо громадянин бажає додатково убезпечити свою угоду (наприклад, при укладенні заповіту) від майбутніх судових претензій родичів, він оплачує цю послугу самостійно, і нотаріус здійснює запис.

Для захисту від дипфейків та маніпуляцій відеопотік повинен безпосередньо в момент зйомки шифруватися та підписуватися кваліфікованим електронним підписом нотаріуса з накладенням захищеної мітки часу. Лише за таких умов файл отримає статус незаперечного електронного доказу для суду.

Замість висновку

Тотальна відеофіксація всіх нотаріальних дій – це популістська утопічна ідея, яка в разі прямого впровадження принесе більше шкоди, ніж користі. Україні потрібна гнучка, вибіркова система відеофіксації, побудована на строгих стандартах кібербезпеки та захисту персональних даних.