Хто може перемогти у другому турі президентських виборів в Румунії, яку роль у цьому відіграє діаспора, та чи розпустять румунський парламент через ультраправого Келіна Джоржеску, – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Головне:
- Чому прогнози перед першим туром помилилися?
- Які шанси на перемогу праворадикала Джордже Сіміона?
- Чому румунська діаспора голосує за проросійського кандидата?
- Чим перемога Сіміона небезпечна для України та ЄС?
Ультраправі посилюють позиції в Європі. Після успіху на виборах до Європейського парламенту минулого року ультраправі сили продовжують здобувати вагомі результати на національному рівні. Спочатку “Національне об’єднання” у Франції, за ним – “Альтернатива для Німеччини” на виборах до Бундестагу.
Все частіше європейці віддають перевагу радикальним та відверто популістським силам, які часто є єдиною альтернативою традиційним партіям, які роками правлять в країнах. Тепер ультраправа хвиля докотилася до Румунії, де вже завтра пройде другий тур президентських виборів.
Результат цього голосування визначить, чи розвернеться зовнішньополітичний курс Румунії на 180 градусів, перетворивши її з європейського друга України на проросійську товаришку Угорщини і Словаччини.
Соціологічна “похибка” у 10%
Напередодні першого туру виборів соціологічні опитування прогнозували перемогу лідера ультраправої партії AUR Джорже Сіміона. Очікувалося, що його підтримають близько 30% виборців. Однак Сіміон здивував всіх і набрав 40,96% голосів – майже удвічі більше ніж його “скасований” соратник Келін Джорджеску минулого листопада.
Як пояснив в коментарі РБК-Україна румунський політолог Маріуш Гінча, таку суттєву “похибку” в опитуваннях можна пояснити трьома факторами. І перший з них – скандальне скасування виборів, яке сильно поляризувало суспільство. Багато румунів, які не збиралися голосувати за Сіміона, сприйняли рішення Конституційного суду як ігнорування волі народу. Це, своєю чергою, підживило підтримку ультраправих.
Другий фактор – так звана спіраль мовчання. Майже половина респондентів, яких опитували інтерв’юери екзит-полів, відмовилися відповісти, за кого вони голосували. Зазвичай, за словами Гінчі, це ознака того, що ці люди голосуватимуть за кандидата, який не є “соціально прийнятним” (в даному випадку – Сіміон). Але в результатах опитувань це не відображається.
Третій – ультраправий рух у Румунії дуже добре мобілізував низову невдоволеність істеблішментом та мобілізував діаспору на свою користь. Сіміон здобув величезну підтримку серед закордонних виборців – понад 60% голосів.
Соціологічні опитування помилились перед першим туром (фото: Getty Images)
На відміну від закордонних виборців сусідньої Молдови, які фактично врятували проєвропейську Майю Санду від поразки минулої осені, румунська діаспора віддала перевагу правопопулісту. І хоча ці діаспори у багатьох випадках говорять одною мовою та мають спільне громадянство – вони дуже різні, сказав в коментарі РБК-Україна румунський політолог Андрей Царану.
“Румунія є частиною ЄС з 2007 року. Вона багато виграє від ЄС. І різниця між зарплатами в Румунії та в діаспорі не настільки значна, як у Молдові. Бо Молдова не в ЄС. І з цього погляду, молдовська діаспора дуже зацікавлена стати частиною ЄС. А румунська діаспора, частина якої була певною мірою дискримінована в країнах перебування, починає розвивати своєрідне євроскептичне ставлення”, – пояснив Царану.
За словами Маріуша Гінчі, румунська діаспора традиційно голосує проти істеблішменту – особливо проти соціал-демократів. “Ця діаспора також має демографічні характеристики, які є особливо консервативними, традиціоналістськими та вразливими. Це означає, що ці люди схильні голосувати переважно за кандидатів, які виступають проти істеблішменту”, – сказав він РБК-Україна.
Хоча у Румунії багатопартійна політична система, з 2000 уряд традиційно контролюють соціал-демократи та націонал-ліберали, які по черзі змінюють одне одного при владі. За цей час всього двічі до влади приходили інші партії. У такого тривалого перебування при владі є свої мінуси. Наприклад, серед виборців накопичується розчарування через відсутність позитивних змін, іміджеві проблеми чи корупційні скандали. Як наслідок, виборці починають шукати альтернативу традиційним силам, які обіцяють змінити ситуацію.
Більшість цих людей, за його словами, не вірять заявам про те, що Джорджеску чи Сіміон є проросійськими або що вони виведуть країну з ЄС. Навпаки, вони загалом підтримують участь в ЄС і НАТО, але хочуть, щоб Румунія була більш наполегливою і сильніше відстоювала власні інтереси, зауважив Гінча.
“Вони також загалом стурбовані війною в Україні і вважають привабливими меседжі від Сіміона щодо скорочення військової чи економічної допомоги, оскільки можуть вважати, що ця допомога збільшує ризик втягнення Румунії в конфлікт. Це, очевидно, неправда, але ці люди бачать це інакше”, – додав він.
Підтримка у понад 40% голосів суттєво підвищила шанси Сіміона на перемогу у другому турі, де з ним зустрінеться мер Бухареста Нікушор Дан – поміркований центрист, за якого у першому турі проголосували 20,99% виборців.
Сіміон vs Дан: хто завоює крісло президента
У ранніх соціологічних опитуваннях, які замовляв Дан перед другим туром, Сіміон зберігав впевнену перевагу над своїм конкурентом: 55% проти 45%. Однак, як показали свіжі опитування, з наближенням дня “X”, розрив між кандидатами у президенти зменшувався.
Опубліковане 14 травня опитування компанії AtlasIntel прогнозувало Сіміону та Дану по 48%. А вже наступного дня опитування IRSOP вперше вивело мера Бухареста вперед – 52% проти 48% у Сіміона. Однак, на відміну від опитування AtlasIntel, участь в якому взяли 4000 осіб, включно з вибіркою великої румунської діаспори, IRSOP опитав близько 940 потенційних виборців.
У другому турі зустрінуться Сіміон та Дан (фото: Getty Images)
Ймовірно, як і в першому турі, вирішальним у цьому протистоянні стане голос діаспори. У першому голосуванні Дан отримав за кордоном 25% – майже втричі менше, ніж Дан. Значну роль у завтрашньому голосуванні можуть відіграти молдовани з румунським громадянством, а їх, за різними підрахунками, близько мільйона.
Як очікується, ці виборці підтримають у другому турі Дана. Офіційний Кишинів навіть намагається цьому посприяти. Днями Майя Санду та очільник молдовського МЗС Міхай Попшой звернулися до молдован з правом голосу з закликом підтримати Дана.
У своє чергу Сіміон, ймовірно, вирішив позмагатися за підтримку угорської громади, яку раніше неодноразово ображав своїми ксенофобськими випадами. У першому турі угорці переважно були проти Сіміона, але перед вирішальним голосуванням його підтримав особисто Віктор Орбан, якому звісно б не завадив ще один соратник в ЄС та НАТО.
Проте позиція Орбана викликали негативну реакцію з боку лідерів угорської громади в Румунії, які нагадали про антиугорську діяльність Сіміона. Цю хвилю невдоволення швидко підхопив опозиціонер Петер Мадяр, головний конкурент угорського прем’єра. Тож Орбану, який хвилюється за голоси власних виборців, довелося відступити та заявити, що угорська громада сама вирішить, кого підтримувати.
На думку Маріуша Гінчі, діаспора – це близько 1-1,3 мільйона голосів, які, ймовірно, розподіляться 70 на 30 на користь Сіміона. Про сильну підтримку Сіміона, за його словами, знову свідчить відмова виборців від участі в опитуваннях.
Сіміон та Дан боряться за голоси румунської діаспори (фото: Getty Images)
Вирішальним фактором, ймовірно, стане явка виборців. Як писало Politico, у команді Дана вважають, що явка у 60% може призвести до його перемоги. Якщо ж вона залишиться на тому ж рівні, що й у першому турі – 55% – то, скоріш за все, переможе Сіміон.
“У Дана все ще є непоганий шанс виграти ці вибори. Історично кандидат, який перемагає в першому турі, майже завжди програє у другому турі”, – вважає Гінча.
Як заявляв директор соціологічного інституту INSCOP Ремус Штефуряк, останні дані свідчать про те, що явка буде на 8-10% вищою, ніж у першому турі голосування. Але оцінки, як зауважив Штефуряк, все ще нестабільні.
Камбек Джорджеску
Окрилений своїм “переможним” результатом у першому турі Сіміон вже заговорив про позачергові вибори до парламенту та про плани привести до влади скандального Келіна Джорджеску.
“Ми стильно перемагаємо в Румунії у другому турі. Це буде переконлива перемога. Якщо все піде добре, через місяць ми поставимо Келіна Джорджеску, того, хто виграв перші вибори, до керівництва Румунією і повернемося до голосу народу”, – сказав Сіміон в інтерв’ю трампісту Стівену Беннону.
Таким думкам ультраправого кандидата, очевидно, сприяло неочікуване рішення Марчела Чолаку піти з посади прем’єр-міністра після програшу на виборах представника його Соціал-демократичної партії. Місце Чолаку тимчасово зайняв міністр внутрішніх справ Кеталін Предойу. Тож тепер в Румунії не тільки тимчасовий президент, призначений після скасування виборів, а й тимчасовий очільник уряду, що навряд чи сприяє стабільності в країні.
Після призначення тимчасового прем’єра почався 45-денний термін, щоб сформувати новий уряд. Через вихід Соціал-демократичної партії з коаліції, який припинив існування більшості, партіям доведеться докласти зусиль, щоб домовитися про кандидата на посаду прем’єра, який зможе отримати вотум довіри в парламенті.
Конституція Румунія не передбачає негайних перевиборів у разі відставки прем’єра, однак президент має право розпустити парламент, якщо той не зможе висловити вотум довіри уряду протягом 60 днів після першого запиту на затвердження. Або ж після провалу щонайменше двох таких запитів.
Тобто, якщо у другому турі все ж переможе Сіміон, а парламент не зможе обрати нового кандидата в прем’єри чи, наприклад, не захоче затверджувати Джорджеску, то він матиме право ініціювати дострокові вибори. Сценарій дострокових виборів припускав і сам Сіміон в інтерв’ю румунському порталу Digi24.
“Однак це складний сценарій, тому що малоймовірно, що парламент ризикне розпуском, менш ніж через рік після початку своєї каденції. Проте це не можна повністю виключати, особливо якщо Сіміон стане президентом. Він може маніпулювати, щоб досягти такого результату”, – припустив Маріуш Гінча.
Сіміон хоче привести до влади свого соратника Джорджеску (фото: Getty Images)
Дострокові парламентські вибори навряд чи будуть вигідні Сіміону, вважає політолог Андрей Царану. Румунія і так перебуває в дуже поганому економічному стані, а витрати на ще одні вибори лише спричинять хвилю невдоволення. До того ж, за його словами, діаспора на парламентських виборах не голосує, тож отримати більшість у парламенті ультраправим навряд чи вдасться.
“Ймовірно, вони матимуть, як і зараз, 33% голосів у парламенті. І структура парламенту буде приблизно такою ж. Тож навіть якщо вони говорять про дострокові вибори, я не думаю, що вони їх насправді хочуть. Тому що це назавжди заблокує Румунію. І це буде, як у Болгарії, така собі нескінченна історія виборів”, – пояснив Царану.
Ультраправий розворот Румунії
Після повернення в Білий дім Дональда Трампа дружні до Росії європейські політики, такі як прем’єри Угорщини чи Словаччини, почали позиціювати себе як проамериканські, а не проросійські, як їх звикли називати. Звісно, коректніше сказати “протрампівські”, адже вони наслідують позицію президента США, який заграє з Москвою та жорстко ставиться до України.
Сіміон, якого підозрюють у зв’язках з російськими спецслужбами та який закликав до захоплення територій сусідніх країн, за що отримав заборону на в’їзд до України та Молдови, також не пройшов повз цього тренду. До того ж, американська адміністрація критикувала скасування виборів в Румунії після перемоги Джорджеску та відверто підтримувала ультраправих в Європі.
Сіміон у разі перемоги на виборах може розвернути курс Румунії (фото: Getty Images)
Радикал неодноразово погрожував припинити військову допомогу Україні та блокувати експорт українського зерна у разі перемоги, та навіть вимагав від Києва компенсацій за надані системи Patriot. Але днями Сіміон заявив, що війну Росії проти України потрібно негайно зупинити, щоб запобігти жертвам, та закликав “молитися і сподіватися”, щоб мирні зусилля Трампа спрацювали.
“Сіміон – фанат Трампа, але Трамп – фанат Путіна. Тож з цього погляду, за логікою Арістотеля, Сіміон також фанат Путіна”, – зауважив в розмові з РБК-Україна Андрей Царану.
Як пояснив в коментарі РБК-Україна політолог Маріуш Гінча, Сіміон також прагне наслідувати будь-якого успішного популістського лідера в Європі. Проте, за словами Царану, політичний курс Сіміона буде ближчим до Орбана, ніж до його словацького колеги Роберта Фіцо.
“Адже ще з початку своєї політичної кар’єри Сіміон, як і деякі інші румунські політики, був дуже зацікавлений у м’якому авторитаризмі та популізмі Орбана. Тому, я припускаю, що Угорщина буде його орієнтиром”, – сказав Царану.
Сіміон дійсно має збіжні погляди з Орбаном щодо європейської безпеки, допомоги Україні та стратегії зовнішньої політики щодо Росії. Тому, на думку Гінчі, їхнє зближення матиме негативні наслідки, адже в ЄС може сформуватися міні-блок з Румунії, Угорщини та Словаччини.
Проте румунських виборців можлива зміна зовнішньої політики хвилює менше, ніж ситуація всередині країни, зазначили обидва політологи в коментарі РБК-Україна. Те ж саме стосується і проросійських поглядів Сіміона.
Румуни голосують проти традиційних партій, які втратили довіру, а ультраправі – лише збирають протестні голоси тих, хто, можливо, і не повністю поділяє їхню політику.
“Людям байдужа зовнішня політика і вони насправді не вірять звинуваченням, що Сіміон проросійський. Це тому, що істеблішмент таврував як проросійського будь-якого політичного опонента, якому вони протистояли”, – сказав виданню Гінча.
Навіть якщо курс Румунії зміниться, більшість виборців Сіміона не перейматиметься цим. Вони, за словами Гінчі, мають низький рівень освіти, тому не надто розбираються в геополітиці і більше переймаються внутрішніми проблемами.
Під час підготовки публікації використовувались коментарі румунських політологів Андрея Царану та Маріуша Гінчі, публікації Politico, RFI, IntelliNews, Digi24.ro, BBC, заяви президента Молдови Майї Санду та глави МЗС Молдови Міхая Попшоя, пост у Facebook cоціолога та директора INSCOP Ремуса Штефуряка.