Вибори у США відбудуться вже завтра, 5 листопада 2024 року. Від того, хто стане президентом, залежить, чи продовжиться військова підтримка України або головний партнер наполягатиме на переговорах з Кремлем на шкоду її інтересам.
Докладніше про те, чого чекати від приходу Камали Гарріс або Дональда Трампа до Білого дому, чи зміниться “українська політика” США та коли це може статися, – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
-
Позиція Гарріс та що її перемога принесе Україні
-
Позиція Трампа і що буде, якщо він стане президентом
-
Від кого менше ризиків для України і коли чекати на зміни в політиці США
Позиція Гарріс та що її перемога принесе Україні
Камала Гарріс обіцяє Україні рішучу підтримку у боротьбі проти російського вторгнення та критикує Володимира Путіна. На Мюнхенській конференції з безпеки у лютому вона засудила затримку військової допомоги з боку Конгресу та говорила, що така ситуація стане подарунком агресору.
“Історія доводить, що коли ми не реагуємо, коли агресор безкарно вторгається до свого сусіда, він продовжить йти далі. А у випадку Путіна це означає, що вся Європа буде під загрозою”, – зазначила вона.
На першому Саміті миру у Швейцарії віце-президент Гарріс представляла США. Тоді вона наголошувала на необхідності покарати агресора. Інакше, за її словами, це заохотить інших агресорів і призведе до нових війн.
На зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у вересні вона наголошувала на тому, що жодні питання про війну не можуть вирішуватися без участі України. А також заявила, що дехто в США намагається схилити Україну до територіальних поступок, вочевидь маючи на увазі Дональда Трампа.
“Ці пропозиції звучать подібно до пропозицій Путіна. Але це не пропозиції миру – це пропозиції капітуляції. Це небезпечно і неприйнятно“, – сказала Гарріс і додала, що Путін може швидко завершити війну, вивівши свої війська.
Загалом, за її словами, вона поділяє те, як Зеленський бачить закінчення війни. Хоча й не робила конкретних заяв щодо українського плану перемоги. На дебатах із Трампом вона звинуватила опонента у заграванні з диктатором, сказала, що той “здався б за 24 години”, а не завершив війну. “Ви думаєте, що ви дружите з диктатором, але він би вас з’їв на обід”, – сказала Гарріс, наголосивши, що “Путін сидів би в Києві” за Трампа.
Загалом вона чітко артикулювала бажання побачити поразку Росії та обіцяла продовжити політику Джо Байдена щодо надання допомоги Україні.
І це раціональні очікування, оскільки Гарріс все ж таки частина нинішньої адміністрації, пояснює глава “Інституту Американістики”, аналітик “Інтерньюз-Україна” Владислав Фарапонов.
“Але щоб впевнено стверджувати саме так, не вистачає конкретики від не самої. І від того, хто може обійняти ключові посади в її адміністрації. Зараз багато хто у Вашингтоні звертає на це увагу. Одна справа – хто стане президентом, інша – хто стане радником і таке інше”, – розповів він РБК-Україна.
Але з Камалою Гарріс все не так просто, як здається. Вона більш прогнозована, більш інституційна (готова працювати в рамках налагоджених контактів), але проблемою може стати відсутність чіткої зовнішньополітичної стратегії, каже експерт Ради зовнішньої політики “Українська Призма” Олександр Краєв.
“Все це може призвести до деякої пасивності, ще більш обережної зовнішньої політики. У випадку України це так само погано, як хаотичність Трампа. Вочевидь при ній США продовжать підтримку. Але чи дочекаємося ми реально рішучої позиції, нових рішень і якісно нової підтримки ? Є питання”, – вважає він.
Позиція Трампа і що буде, якщо він стане президентом
Дональд Трамп ставить під сумнів необхідність допомоги Україні. І каже, що основну частину тягаря має нести Європа. Також він неодноразово уникав відповіді на питання, чи хоче перемоги України. Але заявляв, що у разі обрання швидко покладе край війні – ще до інавгурації у січні 2025 року.
У квітні Трамп заявив, що відкритий для допомоги України в кредит, на кшталт програми ленд-лізу, яку США запустили під час Другої світової війни для союзників. Що стосується того, як намагатиметься покласти край війні, він говорив мало.
Можливо, намагатиметься підштовхнути Путіна до переговорів, а якщо той не погодиться, то збільшить підтримку України. Але з іншого боку і готовий тиснути на Зеленського. “Я б сказав Зеленському, що треба укласти угоду. Я б сказав Путіну, якщо він не укладе угоду, ми дамо (Україні, – ред.) багато, більше, ніж вони отримували будь-коли. Я укладу угоду за один день”, – наголошував Трамп ще влітку 2023 року.
На вересневому мітингу у Північній Кароліні він критикував Зеленського. За його словами, той нібито відмовився від угоди, яка б запобігла руйнуванню України. “Не було такої угоди, яка не була б кращою за нинішню ситуацію. Україна зруйнована і не підлягає відновленню”, – сказав кандидат від республіканців.
Українського лідера він називає “найкращим торговцем на Землі”, оскільки щоразу той залишає США нібито з десятками мільярдів доларів. А також обіцяє вивести Америку з війни та швидко завершити її телефонними дзвінками.
Одним із способів він вважає зниження цін на енергоносії. На його думку, якщо ціни на нафту опустяться до 40 доларів за барель, це різко скоротить потік нафтодоларів і вдарить по можливості Путіна воювати.
Неодноразово Трамп зазначав, що має добрі стосунки з Путіним. А на зустрічі із Зеленським майже те саме сказав і про нього. Тоді ж він зробив заяву про необхідність “справедливої угоди для всіх” і додав, що багато чого дізнався на переговорах із Зеленським, який представив план перемоги.
З посиланням на радників Трампа американські медіа пишуть, що його “справедлива угода” може полягати у заморожуванні війни зі створенням автономних регіонів з обох боків демілітаризованої зони. Крім того, Україну схилятимуть до відмови від членства в НАТО, переосмислення мінських угод минулих років і до того, щоб вона почекала, доки не зникне Путін.
Чи буде його політика такою, сказати важко. По-перше, він здатний на непередбачувані речі. По-друге, якщо стане президентом, то матиме повноваження, які можуть розв’язати руки з точки зору того, що можна зробити для посилення України, каже Фарапонов.
“Але ми досі не почули від нього головного. Чи готовий він тиснути на Путіна? А якщо готовий, то якою мірою і за рахунок чого”, – зазначив співрозмовник.
Про наміри Трампа можна судити з його базових наративів, які настільки суперечливі, що вказують на одне. Його політика формуватиметься виключно на його власних баченнях та буквально залежатиме від настрою у конкретний день, каже Краєв.
“Те, що він схилятиме нас до переговорів, – це вже підтверджений факт. А переговори будуть у форматі “давайте домовимося не стріляти, зупинимо все, як є, і почнемо умовно новий мінський процес”. Це не означає, що на тлі переговорів він припинить допомогу. Навпаки, він казав, що може дати більше зброї. Ситуація в цьому контексті не визначена”, – вважає експерт.
Від кого менше ризиків для України і коли чекати на зміни у політиці США
Дональд Трамп і Камала Гарріс пропонують Україні два абсолютно різні варіанти майбутнього, пише The New York Times. І майже, напевно, вони по-різному сформують курс США залежно від того, хто переможе на виборах.
Трамп нібито зацікавлений в угоді, можливо, на шкоду інтересам України. Гарріс виглядає більш передбачуваною, проте продовження політики нинішньої адміністрації США зі страхом прямої конфронтації з Москвою, швидше за все, означає, що відповіді на нові виклики можуть бути запізнілими.
Міркувати, хто з них прийнятний для України, некоректно, оскільки президента США обирає американський народ. Тут доречніше аналізувати в плані, хто ризикованіший.
“Харріс менш ризикована. Так, з нею може бути менше реальних рішучих дій, але ми знаємо, як з нею працювати і на що розраховувати. З Трампом – “або пан, або пропав”. Або він за нас і допоможе перемагати, або проти нас і тоді нам доведеться непереливки“, – пояснює Олександр Краєв.
Владислав Фарапонов наголошує, що Україні треба працювати з обома партіями, в обох палатах Конгресу США та готуватися до будь-яких сценаріїв. Це стосується як президентських, так і виборів до Конгресу.
“Чи варто чекати на рішення від обраного президента одразу після 5 листопада? Я гадаю, суттєвих рішень у класичному розумінні не буде. Будуть натяки на адресу України, і буде можливість під час транзиту влади підготуватися до нових сценаріїв. Що стосується заяв Трампа “завершити війну” до вступу на посаду, мені здається, якісь неформальні кроки можуть бути. Але реалістичність цього плану зараз важко оцінити”, – сказав аналітик.
На думку Краєва, реально результат американських виборів Україна почне відчувати після інавгурації 20 січня.
“Ми бачимо основний ухил нашої дипломатії на те, що поки Байден все ще матиме мандат, але при цьому не буде зв’язаний електорально чи політично, щоб у цей період встигнути інтенсифікувати нашу підтримку, питання вступу до НАТО та далекобійного озброєння. Щоб за 76 днів між 5 листопада та 20 січня встигнути так багато, як дозволять обставини. А з новим президентським апаратом ми почнемо працювати, можливо, з кінця грудня”, – підсумував співрозмовник.
Опитані профільним американським виданням Breaking Defense експерти вважають, що Трамп може змістити політику США у бік ізоляціонізму, що призведе до різкого скорочення військових витрат. Хоча обіцянки відновити мир у Європі та на Близькому Сході не корелюються із погрозами змусити Україну фактично капітулювати перед Росією.
Передвиборні заяви Трампа, наприклад, про вихід із НАТО чи щодо України, можуть залишитися просто словами. Однак плани скоротити військову допомогу, швидше за все, будуть реалізовані. Ще більше невизначеності може додати Ілон Маск, який у разі перемоги Трампа, ймовірно, очолить новий департамент ефективності уряду. Він уже пообіцяв звільнити 2 трлн із 7,3 трлн доларів у федеральному бюджеті на 2025 рік.
У свою чергу, якщо Білий дім займе Гарріс, чекати на зміни у військовій політиці США не варто. Вона багаторазово заявляла, що забезпечить армії статус найсильнішої та “смертоносної бойової сили у світі”, а також перемогу над Китаєм у технологічних перегонах. Гарріс також обіцяє стояти на боці України, що означає передачу необхідної військової допомоги.
При підготовці тексту використовувалися: заяви Дональда Трампа та Камали Гарріс, публікації The New York Times і Breaking Defense, коментарі глави “Інституту Американістики”, аналітика “Інтерньюз-Україна” Владислава Фарапонова та експерта Ради зовнішньої політики “Українська Призма” Олександра Краєва.
Джерело