Однією із серйозних загроз для повоєнних виборів є РФ, а точніше її ймовірне втручання у процес голосування. Країна-агресорка може використовувати інформаційні кампанії, соцмережі та політичні технології, аби для приведення до влади сил, готових переглянути європейський і євроатлантичний курс України. Як цьому протидіяти, у статті «Після війни: які виклики стоять перед виборами і як їх подолати» розповів експерт Центру політико-правових реформ та ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера.
«Повоєнні вибори стануть випробуванням не лише для виборчої адміністрації, а й для всієї демократичної системи. Поєднання територіальних, інституційних, соціальних і безпекових викликів потребує комплексних рішень, які дадуть змогу оновити владу, не відступаючи від конституційних принципів виборчого права», – пише автор.
Магера наголосив, що інформаційне втручання, особливо через соцмережі, – це вже системне явище. Тому Україна має вивчати нові способи протидії таким впливам, які вже застосовують у Європі.
«Водночас протидія російському, а потенційно й іншому зовнішньому втручанню у виборчий процес не може бути виправданням для обмеження законної діяльності опозиційних політичних сил чи незалежних засобів масової інформації», – додає автор.
Під час повоєнних виборів процес голосування має бути під державним захистом від зовнішніх загроз. Але при цьому повинно гарантуватися дотримання принципів виборчого права. Це за словами Магери означає, що необхідно відновлювати реальну політичну конкуренцію та плюралістичне медіасередовище.
«Зокрема не може зберігатися практика інформаційної монополії у вигляді спільного телемарафону як постійної моделі функціонування медіа під час виборчого процесу. Свобода діяльності політичних партій, громадських організацій і незалежних ЗМІ має бути не декларацією, а реальною гарантією вільних і демократичних виборів», – підсумовує автор.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що «завжди готовий до виборів» і додав, що за дотримання необхідних умов це можливо зробити упродовж 60-90 днів, але для цього необхідно забезпечити безпеку.
Редакторка відділу міжнародної політики reNews Тетяна Силіна у статті «Новий «мирний план Трампа»: до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів» зазначала, що, якщо в попередніх варіантах «мирного плану» Україна мала провести вибори впродовж 100 днів, то в нинішньому — якомога швидше після підписання мирної угоди.
У Центральній виборчій комісії вказують, що за нинішніх умовах проведення голосування практично нереальне та може створити серйозні ризики для легітимності влади. За даними ЦВК, наразі функціональними є лише 75% дільниць, а майже мільйон українських військових перебувають на фронті без можливості голосувати без припинення бойових дій. Також понад 5,9 мільйона українців перебувають за кордоном, а ще 4,4 мільйона — внутрішньо переміщені особи, що означає необхідність масштабного оновлення реєстру виборців, що потребує значного часу, ресурсів і фізичного доступу до громадян.