Вибори після війни – потрібно змінити Виборчий кодекс – як саме і чому
Це потрібно, зокрема й через те, що частина українських територій окуповані.
Для проведення повоєнних виборів в Україні потрібний спецзакон, створений за умови політичного консенсусу між партією влади та опозицією. Однак попри це змін вимагає і Виборчий кодекс. Як саме потрібно змінити останній, у статті «Після війни: які виклики стоять перед виборами і як їх подолати» розповів експерт Центру політико-правових реформ та ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера.
«Ключове — територіальна організація: округи, регіони, дільниці. Агресія Російської Федерації змінила як територіальну конфігурацію держави, так і розміщення виборців.
Чинна система виборчих округів і регіонів формувалася з розрахунку на мирний час. Виборчі регіони (усього 25), що використовуються для парламентських виборів, зазвичай збігаються з межами областей. Однак після 2022 року частина територій опинилася під окупацією, а десятки територіальних виборчих округів фактично не перебувають під контролем української влади. За таких умов перелік виборчих регіонів і округів потребує перегляду», – пише автор.
Те ж саме стосується й мережі виборчих дільниць. Адже через масове переселення людей, відсутність будь-яких жителів у певних громадах та безпекові чинники змушують Центральну виборчу комісію одні дільниці ліквідувати, а натомість створити нові. Останні необхідні там, де концентруються внутрішньо переміщені особи.
Окремим викликом Магера називає відновлення виборчої інфраструктури. За даними ЦВК, внаслідок повномасштабної війни зруйновані або пошкоджені понад 7,5 тисячі приміщень для голосування і роботи дільничних виборчих комісій. Якщо ж їх не відновити, то провести вибори у низці громад неможливо буде фізично.
Крім того, необхідно переглянути перелік та межі виборчих регіонів для виборів до Верховної Ради. За словами Магери, потрібні підходи до утворення округів з урахуванням тимчасово окупованих територій та безпекових чинників.
«Для розвантаження комісій і зменшення черг обговорюють різні інструменти. Електронне голосування нині є найризиковішим варіантом через низьку довіру та загрози втручання в ІТ-системи. Це може бути перспектива майбутнього — але не базове рішення перших повоєнних виборів. Голосування поштою не знімає ризиків тиску/підкупу й додає залежність від інфраструктури іншої держави, включно зі строками доставки», – додає автор.
Що стосується дострокового голосування чи виборів протягом кількох днів, то такий варіант потребує дуже жорстких запобіжників від маніпуляцій. Також він ставить питання щодо конституційної логіки «дня голосування».
«Натомість реалістичнішим виглядає збільшення електоральних годин у день голосування (наприклад, 7:00–22:00) — це частково знижує тиск на дільниці, хоч і не є панацеєю», – додає Магера.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що «завжди готовий до виборів» і додав, що за дотримання необхідних умов це можливо зробити упродовж 60-90 днів, але для цього необхідно забезпечити безпеку.
Редакторка відділу міжнародної політики reNews Тетяна Силіна у статті «Новий «мирний план Трампа»: до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів» зазначала, що, якщо в попередніх варіантах «мирного плану» Україна мала провести вибори впродовж 100 днів, то в нинішньому — якомога швидше після підписання мирної угоди.
У Центральній виборчій комісії вказують, що за нинішніх умовах проведення голосування практично нереальне та може створити серйозні ризики для легітимності влади. За даними ЦВК, наразі функціональними є лише 75% дільниць, а майже мільйон українських військових перебувають на фронті без можливості голосувати без припинення бойових дій. Також понад 5,9 мільйона українців перебувають за кордоном, а ще 4,4 мільйона — внутрішньо переміщені особи, що означає необхідність масштабного оновлення реєстру виборців, що потребує значного часу, ресурсів і фізичного доступу до громадян.