Суддя Вищого антикорсуду Андрій Біцюк задовольнив клопотання прокурора САП щодо заочного обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату Юрію Іванющенку у вигляді тримання під вартою. Адвокати заявили, що не погоджуються з таким рішенням суду і будуть його оскаржувати.
“Клопотання задовольнити. Обрати стосовно Іванющенка Юрія запобіжний захід у вигляді тримання під вартою”, – сказав суддя.
Після затримання суд постановив доставити його в суд, щоб розглянути клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або іншого. Ухвала може бути оскаржена до АП ВАКС. Повний текст рішення буде оголошено 20 жовтня.
Напередодні, адвокати Іванющенка виступили в суді та просили відхилити клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу. Захисники зазначили, що Іванющенко не набув статусу підозрюваного через ряд процесуальних порушень слідства. Вказували, що останній ще у 2014 році виїхав у Францію, що підтверджується рішеннями судів, має місце постійного проживання там і жодного відношення до окупованих територій немає.
Адвокати звертали увагу суду на те, що сторона обвинувачення не вжила заходів для встановлення місцезнаходження Іванющенка.
“Порушені вимоги ст 42 КПК. Прокуратура не вжила дій, направлених на встановлення місцезнаходження Іванющенка. Нема доказів, що Іванющенко виїхав на тимчасово окуповану територію, натомість всім відомо, що він виїхав у Ніццу. Цей факт був перевірений різними судами. Детективи свідомо приховали це від суду. Ніхто зі слідства не намагався зʼясувати, де саме у Франції проживає Іванющенко, з урахуванням, що вказана інформація вже давно встановлена журналістами. Більше того, щодо Іванющенка діють російські санкції, що робить неможливим його перебування на окупованих територіях”, – зазначив адвокат.
Захисники також просили суд допитати працівників НАБУ та прокурорів САП, щоб зʼясувати, аргументуючи це тим, що слідству відомо про місцезнаходження Іванющенка у Франції в рамках розслідування інших проваджень. При цьому закон зобовʼязує вжити всіх заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного, однак цього не було зроблено НАБУ.
“А це порушення КПК. Тільки з цих причин має бути відмовлено у клопотанні САП та НАБУ про обрання запобіжного заходу Іванющенку”, – уточнив адвокат.
Захист виклав суду свою позицію щодо безпідставності клопотання НАБУ та САП про обрання екснардепу запобіжного заходу. Адвокати зазначали про відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували будь-яку участь екснардепа в обставинах, які інкримінуються. Вказували, що за змістом підозри злочин завершено задовго до придбання часток іншою особою в товариствах, з чим слідство пов’язує легалізацію земельних ділянок. При цьому незрозумілою є роль Іванющенка як організатора, з урахуванням, що жоден учасник вказаного провадження не спілкувалась з ним та не отримував від нього жодних вказівок, що і підтверджується матеріалами справи.
Адвокати заявили 4 клопотання про допити свідків щодо обставин у справі. Зокрема, про допит Олеся Довгого, оскільки вказує, що цей свідок вирішальний у розгляді справи. Захисники вимагали допитати його з приводу обставин, які він повідомляв слідству. Також адвокати просили виключити ряд доказів у справі, які надала прокуратура.
Крім того, було заявлено клопотання захисту про виклик на допит експерта, який оцінював вартість земельних ділянок, що лягло у загальну суму нанесених збитків і підозру Іванющенку. Також піднімалось питання виклику на допит іншого експерта, який оцінював земельну документацію, оскільки його висновки та висновки іншого експерта містять суперечності.
Суддя відмовив у задоволенні усіх клопотань захисту.
Відповідаючи на питання суду, чому не було перевірено актуальне місцеперебування Іванющенка у Франції, прокурор сказав: “Як ми могли перевірити адресу Іванющенка? Побігати по Монако чи що?”
На запитання суду “яким доказом обґрунтовується причетність Іванющенка до вчинення злочину”, прокурор повідомив: “ми виходимо з непрямих доказів”.
Натомість адвокати заявили, що прокуратура приховала докази про свою комунікацію з міжнародними партнерами, з якої було відомо про місцезнаходження Іванющенка, а побудова підозри на непрямих доказах обґрунтована відсутністю в матеріалах справи належних доказів причетності екснардепа до справи.