Автор Сергій Власенко Народний депутат, фракція «Батьківщина»
Від редакції: На ZN.UA образилася ціла парламентська ТСК із «боротьби з корупцією» в правоохоронних органах. Очолює її Сергій Власенко («Батьківщина»), заступник — Максим Бужанський («Слуга народу»), в експертній раді — добре відомий у вузьких колах адвокат Ростислав Кравець, висунутий головою Національної спілки адвокатів України Лідією Ізовітовою.
Голові ТСК не сподобалося, що ми написали, що комісію створили як інструмент влади для «вбивства» НАБУ та САП, а після провалу драконівського закону вона почала тиснути на Вищий антикорупційний суд, завалюючи його запитами поза межами своєї компетенції, — на що прямо вказує голова ВАКС Віра Михайленко.
Сергій Власенко, який під час голосування, за нашою інформацією, не випускав із рук телефон із Єрмаком на лінії, назвав наші матеріали «маніпулятивними». Тож публікуємо маніпулятивну статтю голови ТСК. Хай тут полежить.
Впродовж останніх місяців на сторінках видання «Дзеркало тижня» щонайменше тричі згадувалася в негативному контексті діяльність Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупції або пов’язаних із корупцією у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.
У низці публікацій було надано виключно негативні суб’єктивні оцінки (без надання будь-яких доказів чи підтверджуючих фактів) роботи Комісії та однобічно інтерпретовано її рішення, що формує у читачів упереджене уявлення про результати та завдання Комісії. При цьому редакція видання «Дзеркало тижня» жодного разу не зверталася до Комісії за коментарем або роз’ясненням для збалансованого висвітлення подій.
Вдячний, що все ж як результат розгляду звернення Комісії редакція, дотримуючись законодавства про журналістську діяльність, надала можливість опублікувати цей матеріал із наступними позиціями щодо діяльності Комісії.
Тимчасова слідча комісія не була утворена «одним днем». Ідея розслідування можливих фактів корупції у ВСІХ правоохоронних органах, судах та органах судової влади визрівала протягом тривалого часу. Від моменту ініціювання до фактичного утворення Комісії відбулися численні консультації, узгодження та обговорення.
Комісія створена виключно для розслідування можливих фактів корупції у ВСІХ правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Комісія не створювалася для переслідування конкретних органів, зокрема НАБУ чи САП, як це було зазначено у публікаціях. Такі твердження є необґрунтованими та не підтверджені доказами. Хоча можлива корупція і в НАБУ, і в САП, ЯК І в УСІХ ІНШИХ правоохоронних та судових органах є предметом діяльності ТСК.
Станом на сьогодні Комісія провела чотири засідання, жодне з яких не було присвячено діяльності НАБУ та САП. Комісія визначила першочергові завдання, тому детальний аналіз роботи зазначених органів буде проведено пізніше. Найближче засідання Комісії буде присвячено прозорості добору суддів на посади в апеляційних судах.
Комісія розслідує можливі факти корупції у ВСІХ правоохоронних та судових органах, включно з Вищим антикорупційним судом (ВАКС). Комісія скерувала законні запити щодо організаційних та адміністративних питань (штати, видатки бюджету, державна охорона) до ВСІХ органів, які є об’єктом розслідування.
Разом з тим тільки ВАКС ігнорував запити Комісії, більше того, робить публічні заяви про нібито «тиск» на нього з боку Комісії, поширюючи службове листування серед «дружніх» журналістів (про що публічно і непублічно заявляють самі журналісти).
Запитувані Комісією матеріали ВАКС міг надати з грифом «для службового користування» з метою забезпечення безпеки діяльності Суду у разі наявності обґрунтованих побоювань. Втім, спочатку Суд взагалі приховав від Комісії загальну інформацію щодо фінансових питань (яку надав лише після повторного запиту Комісії), а пізніше і до цього часу — приховує інформацію щодо кількості суддів, які мають державну охорону, та підстав її надання, що свідчить про можливе приховування від парламенту та суспільства запитуваної інформації з метою можливого уникнення відповідальності за корупційні діяння.
Наголошую, Комісія не здійснює будь-якого тиску на діяльність ВАКС — її запити стосуються організаційних та адміністративних аспектів, фінансових питань (раціонального та законного використання бюджетних коштів) та результатів роботи, не конкретних справ чи учасників процесу. Комісія жодного разу не надсилала запитів до ВАКС чи будь-якого іншого суду або правоохоронного органу щодо конкретних проваджень та/або їх учасників.
Звертаю увагу: Комісії стало відомо, що державна охорона суддів ВАКС, можливо, надається з порушенням антикорупційного законодавства, що і потребує розслідування та уваги з боку Комісії.
Частина 2 статті 10 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» визначає: «Судді Вищого антикорупційного суду, а У РАЗІ ПОТРЕБИ за його заявою також членам його сім’ї, надається цілодобова охорона. За заявою судді Вищого антикорупційного суду здійснюється цілодобова охорона особистого або службового житла судді».
А відтак Комісія скерувала звернення до ВАКС як суду першої інстанції та Апеляційної палати ВАКС з проханням проінформувати Комісію: на якій підставі та скільки суддів ВАКС користуються державною охороною?
Комісія очікувала на прозору взаємодію з ВАКС із цього питання, оскільки воно може містити ознаки корупції. Однак голова ВАКС та в.о. голови Апеляційної палати ВАКС надали на зазначене звернення Комісії ідентичні (дві третини тексту переписані слово в слово) відповіді: відмову у наданні інформації.
У своїх відповідях на ім’я Комісії Апеляційна палата ВАКС дублює відповіді суду першої інстанції або навпаки, що ставить під сумнів незалежність цих органів і свідчить про можливу корупційну практику. Надання ідентичних відповідей з боку ВАКС та Апеляційної палати ВАКС викликає обґрунтовані сумніви щодо фактичної незалежності та самостійності цих органів.
Така практика свідчить про відсутність належного організаційного та функціонального відокремлення між судом першої інстанції та його апеляційною інстанцією, що вже, очевидно, свідчить про корупційну складову у діяльності суду. Якщо Апеляційна палата не формує власної позиції, а дублює відповіді суду першої інстанції чи навпаки, це означає відсутність самостійного аналізу фактів та правових підстав. Така узгодженість може бути результатом зовнішнього впливу чи попередньої домовленості.
Разом із тим наголошую, що Комісія діє виключно в межах закону та не здійснює тиску на суди або інші органи. З дотриманням усіх вимог Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» Комісія скеровує запити та звернення із законною вимогою надати інформацію загального характеру для проведення аналізу на предмет можливих фактів корупції у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.
Комісія також звернулася до ВАКС із питаннями щодо законності отримання суддями ВАКС службових квартир, оскільки про порушення у цьому питанні писали і в ЗМІ, і в заявах на ім’я Комісії. Чи у відповідь ми знову почуємо про «тиск на суд»?
Тим часом інформаційні кампанії проти Комісії відволікають увагу від реальних фактів порушень антикорупційного законодавства. Комісія спостерігає спроби окремих органів та їх представників використовувати інформаційні атаки для дискредитації її діяльності, відволікання уваги від реальних корупційних проблем.
Закликаю правоохоронні та судові органи, засоби масової інформації, блогерів припинити маніпуляції та сприяти реальній боротьбі з корупцією в правоохоронній та судовій системі.
Наголошую, що незалежні правоохоронні органи не повинні бути безконтрольними та безкарними. Незалежність не означає безконтрольності (приклад — Федеральне бюро розслідувань США, яке є підрозділом Міністерства юстиції США, але при цьому є незалежним правоохоронним органом).
Незалежність органів судової влади ніяк не означає безкарності. Ті, хто отримує повноваження вершити правосуддя, несуть величезну відповідальність — і уникнення покарання за корупційні дії чи бездіяльність у боротьбі з нею неприпустиме. Відповідальність має бути повною та невідворотною: якщо судді чи інші посадовці органів державної влади свідомо чи через недбалість не протидіють корупції та (або) самі вчиняють корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення, вони мають бути покарані так само, як будь-хто інший у державі, бо закон один для всіх.
Ідея недоторканності не може перетворюватися на інструмент безкарності. Влада, яка не є об’єктом контролю та не несе відповідальності за зловживання, сама стає джерелом корупції. Судова система, яка не бореться з корупцією всередині себе, знецінює принципи справедливості і ставить під загрозу весь державний механізм. Незалежність — це не щит для злочинців у мантіях чи на будь-яких посадах у правоохоронній системі. Це інструмент, який має гарантувати правосуддя, а не захищати тих, хто може підривати його зсередини.
Тимчасова слідча комісія продовжить свою роботу з метою запобігання корупції в будь-якому правоохоронному органі та органах судової влади.
Закликаю журналістів дотримуватись журналістських стандартів (здійснювати об’єктивне висвітлення позицій усіх сторін), а представників громадянського суспільства — долучитись до роботи групи експертів при ТСК для фахової дискусії.
Давайте разом працювати над подоланням корупції в Україні, а не ховатися виключно за комфортом безконтрольної системи.