В УВКБ ООН роз’яснили нові фактори, що сприяють виїзду українців за межі держави.

З листопада кількість виїздів за кордон не збільшилася, проте змінилися причини.

Попри інтенсивні російські обстріли та бомбардування в зимовий період, а також очікування міжнародних організацій, українці не поспішали залишати країну — посилення атак не призвело до зростання кількості осіб, які виїхали з України, але змінило причини виїзду.

Про це повідомила представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт 6 березня в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Вперше однією з причин виїзду з України стали проблеми з водопостачанням, зазначила Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.

“Ми спостерігаємо за ситуацією, також на кордонах. Щодня наші колеги та команди партнерів працюють на 30 пунктах пропуску. Ми моніторимо як виїзд з України — і робимо це з 2022 року, — так і повернення. Ми не зафіксували зростання кількості осіб, які залишають країну. Можливо, були деякі переміщення всередині України, але з того, що ми спостерігаємо, це були тимчасові переміщення. Тобто, під час дуже холодних тижнів люди могли відправитися до родичів, але потім поверталися”, – підкреслила вона.

З листопада кількість виїздів за кордон не зросла, але змінилися мотиви.

“Загальна кількість осіб, які виїжджають — ні, не зросла, але причини, чому вони виїжджають, більше пов’язані з енергетичними питаннями, ніж раніше, включаючи водопостачання, чого, наприклад, ми ніколи не спостерігали в 2024 році. Тож причини, пов’язані з водою та електроенергією, згадуються частіше, і занепокоєння щодо водопостачання — це новий аспект”, — пояснила представниця УВКБ ООН.

Щодо домінуючих груп від’їжджаючих, то чіткого розподілу немає.

“Не можна сказати, що переважає одна група чи інша. Ми спостерігали у вересні–жовтні дещо більше молодих чоловіків, які виїжджали, після зміни закону в серпні, але це не продовжилося. Найчастіше це сім’ї, родини з одним дорослим, а також з дітьми, вразливі особи та люди похилого віку”, – зазначила вона.

Представниця УВКБ ООН підкреслила, що агенція продовжує щоденний моніторинг переміщень як на кордоні, так і всередині країни, щоб своєчасно реагувати на гуманітарні потреби населення в умовах кризи в енергетичному секторі на фоні триваючих російських атак.

Нагадаємо, найбільше українських біженців станом на кінець 2025 року прийняли Польща, Німеччина та Чехія. На четвертому місці — Естонія, проте тимчасовий захист в цій країні отримало менше осіб. Кількість людей зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 470 осіб (-1,3%). Також у Eurostat відзначили зменшення прибуття українців до Франції.

У червні 2025 року дію тимчасового захисту для українських біженців у країнах ЄС продовжено до 4 березня 2027 року.

Тим часом у Європі вважають, що після п’яти років ЄС навряд чи продовжуватиме тимчасовий захист українських біженців. Скоріше за все, буде запропоновано інший юридичний механізм для легалізації. Загалом прогнозується повернення до України приблизно 3,5 мільйонів біженців, які наразі перебувають у країнах Європи.