Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу цього тижня порушив тривале мовчання щодо конфлікту з Іраном і виступив з відеозверненням, у якому запевнив, що «повністю координує дії» з президентом США Дональдом Трампом та спілкується з ним «майже щодня». Про це повідомляє The Guardian.
Його спроба публічно продемонструвати ідеальні стосунки зі США пролунала після кількох тижнів повідомлень в ізраїльських ЗМІ про те, що Вашингтон дедалі менше консультується з Ізраїлем щодо конфлікту з Іраном і майже не залучає його до мирних переговорів, які проходять за посередництвом Пакистану.
Рівень недовіри до Нетаньягу серед частини ізраїльського суспільства та незалежних медіа настільки високий, що багато експертів сприйняли його заяву не як підтвердження єдності з Трампом, а як сигнал про те, що ситуація між ними може бути навіть гіршою, ніж здавалося раніше.
«Він так багато говорить про те, які чудові у них стосунки, що це починає мене серйозно турбувати — наскільки великою є напруга між ними насправді», — вважає американсько-ізраїльська політична консультантка та соціологиня Далія Шейндлін.
На її думку, війна «очевидно йде дуже погано майже за всіма напрямками, пов’язаними з її початковими цілями».
Трамп і Нетаньягу давно стали своєрідними політичними дзеркалами один одного. Обидва будували свою владу на популізмі, систематично атакували демократичні інститути та руйнували політичні норми, які раніше вважалися недоторканими.
Після початку спільної американо-ізраїльської кампанії проти Ірану 28 лютого їхні політичні долі виявилися настільки тісно пов’язаними, що кожному з них буде дуже важко дистанціюватися від наслідків цієї війни.
Нетаньягу десятиліттями намагався переконати американських президентів підтримати війну проти Ісламської Республіки Іран. Заради цього він навіть безпрецедентно втручався у внутрішню політику США — особливо коли йшлося про зрив ядерної угоди з Іраном 2015 року, яка була головним зовнішньополітичним досягненням адміністрації Барака Обами.
Саме Нетаньягу допоміг переконати Трампа вийти з цієї угоди у 2018 році. У результаті Іран різко прискорив свою ядерну програму та накопичив запас високозбагаченого урану, якого, за оцінками експертів, могло б вистачити для створення приблизно десятка ядерних боєголовок.
У лютому цього року, як повідомляла американська преса, Нетаньягу відіграв ключову роль у тому, щоб переконати Трампа: війна проти Ірану є єдиним варіантом і буде швидкою та легкою перемогою.
Колишній ізраїльський дипломат Алон Пінкас розповів, що Нетаньягу активно використовував як приклад успішну американську операцію у Венесуелі, коли американські сили провели блискавичний рейд і фактично усунули президента Ніколаса Мадуро.
«Нетаньягу, будучи тим, ким він є, використав Венесуелу як приклад», — зазначив Пінкас.
«Він сказав Трампу: “Подивись, що ти зробив у Венесуелі. Це було безболісно. Це було легко. Це було прекрасно. Ти змінив режим”».
Після цього, за словами Пінкаса, Нетаньягу буквально засипав Трампа розвідданими про Іран:
- що Іран розширив виробництво ракет,
- що Тегеран має значні можливості для запуску ракет,
- що країна накопичила 450 кілограмів високозбагаченого урану.
За словами Пінкаса, Нетаньягу також переконував Трампа, що:
- іранська економіка перебуває в руїнах,
- населення стоїть на межі повстання,
- Корпус вартових ісламської революції втрачає контроль над країною,
- життя в Ірані стало нестерпним,
- це «ідеальний момент» для зміни режиму.
«Він говорив Трампу: “Те, що ми можемо зробити разом — це повалити режим… Разом ми можемо виграти цю війну за три-чотири дні”», — зазначив Пінкас.
При цьому американська розвідка та військові попереджали про ризик іранських ударів по союзниках США в Перській затоці та про можливе перекриття Ормузької протоки. Але Нетаньягу та американські «яструби», серед яких був міністр оборони США Піт Гегсет, переконали Трампа, що Корпус вартових ісламської революції переоцінений і не зможе завдати серйозної відповіді.
Вони помилилися за всіма пунктами. Іранський народ не повстав, режим не впав, курди не атакували з північного заходу, а Корпус вартових ісламської революції зміг завдати нищівної шкоди американським базам та монархіям Перської затоки, закрити Ормузьку протоку та спровокувати світову економічну кризу.
Пінкас стверджує, що вже наприкінці березня Трамп почав серйозно розчаровуватися у Нетаньягу.
Президент США перестав регулярно згадувати Ізраїль та Нетаньягу у своїх публічних заявах про війну. А коли американські перемовники почали контакти з Іраном і пакистанськими посередниками напередодні оголошення перемир’я 8 квітня, Ізраїль фактично залишили поза процесом.
Ізраїльські чиновники навіть скаржилися журналістам, що їм доводилося використовувати власну розвідку, щоб зрозуміти, що відбувається на переговорах.
При цьому в потенційних мирних домовленостях майже не згадуються дві ключові для Ізраїлю теми: іранський ракетний арсенал та підтримка Іраном регіональних проксі-угруповань.
Коли Трамп усе ж згадував Нетаньягу, це часто виглядало як публічна критика.
Після ізраїльського удару по газовому родовищу South Pars Трамп заявив, що особисто просив Нетаньягу «не робити цього».
«Іноді він робить щось, і якщо мені це не подобається… ми більше так не робимо», — сказав Трамп.
Ще жорсткішою стала реакція Трампа після загострення в Лівані.
17 квітня він написав у соцмережах:
«Ізраїль більше не бомбитиме Ліван. США ЗАБОРОНИЛИ це. Досить!!!»
Це стало безпрецедентною публічною доганою Нетаньягу з боку американського президента.
Після цього ізраїльські чиновники почали активно поширювати сигнали про те, що перемир’я не протримається довго і повернення до війни є неминучим.
Минулого тижня ізраїльські медіа повідомляли про відновлення активної військової координації між США та Ізраїлем для підготовки нових ударів. Але поки ці атаки так і не відбулися.
Колишній посол США в Ізраїлі Деніел Шапіро вважає, що Трамп уже думає про наступний великий виклик — поїздку до Китаю та переговори з Сі Цзіньпіном.
«Трамп захоче, щоб ця війна більш-менш залишилася позаду до його поїздки в Пекін», — зазначив Шапіро.
Інакше, за його словами, Трамп виглядатиме політиком, який змушений просити Сі Цзіньпіна допомогти переконати Іран піти на поступки. А це дуже слабка позиція перед переговорами з Китаєм.
Втім Нетаньягу, як зазначають експерти, чудово розуміє, що увага Трампа рано чи пізно переключиться на інші проблеми — як це вже було під час конфліктів у Газі та Лівані. І тоді Ізраїль знову отримає більше свободи дій.
Колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон вважає, що Трамп також не може повністю дистанціюватися від Нетаньягу.
«Трамп ревнує до Нетаньягу, тому що Нетаньягу — один із небагатьох людей, які можуть привертати більше уваги преси, ніж він сам», — зазначив Болтон.
Алон Пінкас підсумував ситуацію ще жорсткіше.
«Проблема Трампа в тому, що якщо він зараз почне атакувати Нетаньягу чи демонструвати розчарування, то фактично визнає, що саме Нетаньягу втягнув його у цю війну», — зазначив він.
На думку Пінкаса, війна вже завдала політичного удару обом лідерам.
Нетаньягу до жовтня має провести вибори, які, згідно з нинішніми опитуваннями, можуть завершити його прем’єрство. А Трамп ризикує втратити політичні позиції на американських виборах до Конгресу.
«Це б’є по Нетаньягу політично. І це б’є по Трампу політично», — підсумував Пінкас.
«Іншими словами — вони дуже серйозно підставили один одного».