Трамп став президентом США – що він готує для України і завершення війни

Бізнесмен Ілон Маск, Дональд Трамп та майбутній віце-президент Джей Ді Венс (фото: Getty Images)

Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США напевно обернеться глобальним політичним землетрусом, який добре відчують на собі і в Україні. Про те, що встиг сказати і зробити Трамп на українському напрямку за останній тиждень і на що розраховувати в майбутньому – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

 

Зміст

• Особистий контакт між Зеленським і Трампом
• Плани щодо України та їх спростування
• Яких людей шукає Трамп у команду
• Близьке оточення Трампа та Україна

З дня перемоги Трампа на президентських виборах США минув майже тиждень, а напруга у світовій політиці, схоже, лише зростає. Медіа, політики та експерти по всьому світу відстежують кожен витік інформації і натяк щодо можливої позиції Трампа відносно тієї чи іншої проблеми міжнародної політики. І українське питання, звичайно, є одним з ключових.

Особистий контакт між Зеленським і Трампом

Офіційно президента США буде обрано лише на початку січня. Однак це суто формальна процедура і більшість світових лідерів почали вітати Трампа одразу після того, як його перемога стала очевидною. Що важливо, в середу 6 листопада Трампу подзвонив і президент України Володимир Зеленський.

“Це була хороша, продуктивна розмова. Звичайно, ми ще не можемо знати, якими будуть його конкретні дії. Але ми сподіваємося, що Америка стане сильнішою”, – розповів Зеленський 7 листопада, на саміті Європейської політичної спільноти у Будапешті.

Розмова тривала близько півгодини. Під час неї також був присутній мільярдер та близький соратник Трампа Ілон Маск. Як зазначає BBC Україна, Зеленський коротко подякував Маску за надані Україні “Старлінки”. Розмова з Трампом не стосувалася серйозних, змістовних речей, але вийшла “теплою”.

Російський диктатор також спробував відновити контакт з новообраним президентом США. 7 листопада, виступаючи на дискусійному клубі “Валдай”, Путін заявив, що вітає Трампа з обранням та готовий вести з ним дискусію, а РФ нібито готова працювати “з будь-яким президентом США, якому надасть довіру американський народ”.

10 листопада Washington Post повідомило з посиланням на свої джерела, що Трамп та Путін провели телефонну розмову. За даними видання, американський політик закликав диктатора уникати ескалації в Україні. Однак, згодом прес-секретар Путіна Пєсков заперечив факт дзвінка.

“Ми не коментуємо приватні розмови між президентом Трампом та іншими світовими лідерами”, – повідомив директор із комунікацій Трампа Стівен Ченг: при цьому факт розмови з посиланням уже на власні джерела, підтвердили й інформагентство Reuters. “Вони говорили чи не говорили?” – спекуляції на цю тему набирали популярність в соцмережах впродовж усього понеділка. Зрештою, олії у вогонь підлив і сам Трамп, опублікувавши в соцмережі Truth Social скріншот з переліком світових лідерів, з якими він вже поспілкувався після перемоги. Путіна серед них не було.

Плани щодо України та їх спростування

Наразі у контактах між Трампом і Зеленським чи Путіним мова йде лише про зондування грунту. Чітких деталей про план Трампа щодо миру в Україні “за 24 години”, як не було, так і немає. Судячи з витоків у західних ЗМІ, єдине бачення в оточенні нового президента США досі відсутнє.

Так, видання The Telegraph з посиланням на джерела в оточенні Трампа повідомило, що він може закликати європейські та британські війська забезпечити буферну зону між арміями України та Росії в рамках замороження війни. Також Україна нібито має погодитися на відмову від вступу до НАТО протягом 20 років. За даними видання, це нібито один з планів, які розглядає Трамп.

Дональд Трамп (фото: Getty Images)

Інший варіант плану, повідомляє The Wall Street Journal, також передбачає відмову України від вступу в альянс на 20 років, але Вашингтон продовжить постачати Україні зброю для стримування подальших нападів Росії.

9 листопада старший екс-радник Трампа Браян Ланза заявив, що адміністрація нового президента зосередиться на досягненні миру в Україні. При цьому, мова не йде про збереження територіальної цілісності України. За словами Ланзи, адміністрація Трампа запросить у Києва реалістичне бачення миру.

“Якщо президент Зеленський сяде за стіл і скаже: ми можемо мати мир, лише якщо у нас буде Крим, він покаже нам, що він несерйозний”, – сказав у інтерв’ю BBC Ланза.

Згодом представник перехідної адміністрації Трампа заявив Reuters, що Ланза висловив лише свою власну думку, а його контракт завершився після закінчення виборів.

Трамп тільки підбирає команду та формує політичні позиції, тож подібні заяви слід сприймати і через призму боротьби за посади.

“Це така конференція людей, які претендують чи пропонують себе на певні посади, які у внутрішніх розкладах якось грають. І тому вони намагаються показати свою обізнаність, і те, що вони можуть бути корисними”, – сказав РБК-Україна виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.

Яких людей шукає Трамп у команду

Власне, вирішити кадрові питання – це головне для Трампа. Поки що підтверджених новин тут не так багато. Відомо, що новим постійним представником США при ООН стане Еліс Стефанік. Вона є членом комітету збройних сил і постійного спеціального комітету Палати представників з розвідки, але не має дипломатичного досвіду. Відзначилася як палка прихильниця Трампа ще з часів його першого президентства.

У новій команді Трампа не буде двох осіб, які вирізнялися “яструбиною” позицією щодо зовнішньої політики.

Це Ніккі Гейлі, постійна представниця США в ООН у 2017-2018 рр. Вона була суперницею Трампа на внутрішньопартійних виборах цього року, тому вважається його особистим ворогом.

Також не займе жодних посад Майк Помпео, державний секретар та директор ЦРУ під час першого президентства Трампа. Що важливо, Помпео є членом ради директорів української компанії “Київстар”.

Все це означає, що найбільш послідовні прихильники підтримки України з минулої адміністрації Трампа не будуть в нинішній, сказав РБК-Україна директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик.

“На цей раз Трамп хоче оточити себе виключно людьми, які йому абсолютно вірні та не посміють йому перечити, та в принципі поділяють його підходи. Оскільки Трамп критично ставиться до підтримки України то й таким людям не знаходиться місця в команді. Напевно, більшу вагу будуть мати люди на кшталт Ілона Маска, Такера Карлсона, Девіда Сакса та інших, хто теж не вірить в подальшу підтримку України”, – зазначив Дубовик.

З ним погоджується і Леонов: “Я думаю, що Трамп свідомо відмовляється від таких важковаговиків, які можуть йому заперечувати, які можуть мати свою думку і так далі”, – сказав експерт.

Серед кандидатів на пост державного секретаря, ключову посаду у зовнішній політиці:

• Річард Гренелл, колишній посол у Німеччині та виконуючий обов’язки директора національної розвідки;

• Марко Рубіо, сенатор від Флориди;

• Вільям Гагерті, сенатор від Теннессі та колишній посол США в Японії;

• Вівек Рамасвамі, колишній кандидат у президенти, та затятий прихильник Трампа.

Прагнення очолити Держдеп, серед іншого, позначається на їх риториці. Приміром, Марко Рубіо, який раніше схилявся до підтримки Києва, після перемоги Трампа заявив, що війна в Україні “зайшла в глухий кут” і її потрібно зупинити.

Близьке оточення Трампа та Україна

В таких умовах ключовою стає роль тих, хто входить до ближнього кола Трампа. Так, одним з ключових його радників залишається мільярдер Ілон Маск. Нагадаємо, що він має вкрай неоднозначну позицію щодо підтримки України. З одного боку, надав системи “Старлінк” для Сил оборони. З іншого, робив заяви про необхідність припинення війни без відвоювання Україною своїх територій. Та навіть блокував роботу “Старлінків”, коли Україна їх використовувала в операціях проти Росії, що на думку США, могли призвести до надмірної ескалації.

За даними CNN, Маск навряд чи обійме офіційну посаду в команді Трампа. Натомість, він увійде до умовної експертної комісії. Це дозволить Маску зберегти вплив, не підпадаючи під обмеження, які накладає державна служба.

Ще однією особою, яка за визначенням має вирішальний вплив на погляди нового президента США є Дональд Трамп-молодший. Він послідовно займає позицію проти України. З останнього, 9 листопада в stories Instagram Трамп-молодший перепостив відео із Зеленським і Трампом, підписавши його: “Ви через 38 днів втратите свою допомогу”.

Пост Трампа-молодшого (фото: nstagram.com/donaldjtrumpjr/)

“Так, Трамп-молодший давно уже послідовно займає антиукраїнську позицію. З іншого боку, така його позиція виходить з того, що він добре знає настрої батька. Це лише підтверджує, що ті хто казали, що антиукраїнська риторика Трампа та його оточення була лише якимось передвиборчим маневром, помилялися. Вибори минули, й вони на них виграли, а риторика нікуди не поділась. Тому що вона відбиває їхнє бачення світу, ролі США, та байдужість до долі України, зокрема”, – зазначив Дубовик.

На тлі боротьби за посади в адміністрації Трампа Україна має вкотре пояснити, чому навіть у мирних ініціативах, які на руку Трампу, важливо стати на бік Києва.

“Я переконаний, що Трамп буде робити все, щоб напрацювати певний драфт до своєї інавгурації, щоб в інавгураційній промові окреслити формат мирних переговорів, що він, як і обіцяв, домігся миру. Тобто він фактично буде грати на те, щоб його каденція почалася бурхливо і яскраво”, – каже Леонов.

На нинішньому етапі в оточенні Трампа немає явних симпатиків України. І так само немає відверто проросійських людей. Отже, єдиний спосіб схилити Трампа та його оточення на бік України – це чіткі аргументи. І вони можуть надійти не лише від України.

В середу 13 листопада має відбутися зустріч Трампа з поки що чинним очільником США Джо Байденом. Серед іншого, Байден спробує переконати свого наступника зберегти допомогу Україні. При цьому мова може йти не лише про голослівні заяви, а й про більш конкретні дані розвідки, до яких Трамп поки що не має доступу. Разом з тим, все це не скасовує необхідність більш активної роботи українських дипломатів та лобістів з оточенням нового президента США.

При написанні матеріалу використовувались публікації BBC, The Telegraph, Wall Street Journal, Washington Post, CNN, коментарі директора Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимира Дубовика та виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександра Леонова.

Джерело