Трамп, Путін, Україн та ЄС – The Economist про ризики саміту на Алясці
Саміт на Алясці — це вже “символічна перемога” для Кремля.
Президент США Дональд Трамп, який готується до зустрічі з Владіміром Путіним на Алясці, може використати саміт для тиску на Європейський Союз та Україну, вимагаючи від них погодитися на угоду, яка врегулює війну на умовах, вигідних Москві.
Про це пише The Economist.
Після багатьох місяців ескалації, гучних заяв і різких змін у підходах, позиція Дональда Трампа щодо війни в Україні залишається розмитою. 11 серпня він зробив низку взаємовиключних коментарів, що ще більше ускладнило ситуацію.
У Європі обурення викликала відсутність Володимира Зеленського серед учасників переговорів на Алясці, де можуть досягти угоди щодо України. Лідери ЄС побоюються, що Трамп знову повторить свою звичку укладати поспішні й непродумані домовленості з будь-ким, хто опиниться із ним за одним столом.
Щоб зменшити ризики, на 13 серпня запланована онлайн зустріч, яку організував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У ній візьмуть участь провідні європейські політики, президент України, а також сам Трамп і віцепрезидент США Джей Ді Венс. Мета — заздалегідь узгодити межі, які європейці й українці вважають неприпустимими, і зобов’язати американську сторону їх дотримуватися.
За оцінкою The Economist, для Путіна сам факт проведення саміту на Алясці вже є символічною перемогою та підтвердженням статусу Росії як великої держави. У Кремлі переконані, що війна проти України — це лише проксі-конфлікт із Заходом, і прагнуть переговорів, на яких США та Росія поділять сфери впливу, подібно до Ялтинської конференції 1945 року. Москва, ймовірно, сприйме це також як приниження європейських держав, які наполягали, що рішення про Україну не можна ухвалювати без її участі.
У Брюсселі побоюються, що Трамп може підписати з Москвою невигідну для Києва угоду й подати її як дипломатичний успіх. У такому випадку перед Україною та її союзниками постане вибір: погодитися на зміну архітектури європейської безпеки без їхнього впливу або відмовитися й ризикувати втратою американської військової та розвідувальної підтримки.
Напруження посилили слова Джей Ді Венса від 10 серпня: “Ми закінчили з фінансуванням війни в Україні”. Як зазначає видання, головна мета онлайн зустрічі європейців із Трампом — запобігти такому розвитку подій.
За даними The Economist, європейські лідери визначили для себе три ключові завдання перед зустріччю на Алясці.
Перше — зберегти послідовність у переговорах. Хоча в Брюсселі розуміють, що компроміс може передбачати фактичне визнання певних територіальних здобутків Росії, вони наполягають: обговорення будь-яких поступок можливе лише після припинення вогню на поточній лінії фронту або принаймні істотного зниження інтенсивності бойових дій. Слова Трампа про “обмін територіями” не викликають довіри, а пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте готуватися до “фактичного визнання” ситуації на місцях європейські лідери сприйняли вкрай прохолодно.
Друге — гарантії безпеки для України. Членство Києва в НАТО наразі не розглядається, але президент Володимир Зеленський не готовий погодитися на перемир’я без чітких механізмів захисту від нового російського наступу. Зокрема 12 серпня, за винятком угорського прем’єра Віктора Орбана, усі лідери ЄС заявили, що готові надалі працювати над такими гарантіями. Мінімальна вимога — вести переговори про безпекові зобов’язання паралельно з обговоренням припинення вогню, а не після нього. Крім того, європейці можуть спробувати переконати Трампа погодитися на нові санкції проти Москви у разі порушення умов перемир’я.
Третє — підготувати Трампа до діалогу з Путіним. У Брюсселі побоюються, що російський диктатор використає свою майстерність у маніпуляціях, щоб схилити американського лідера до поспішної угоди. Спробу розвіяти ці побоювання Трамп зробив 11 серпня, назвавши майбутній саміт “зустріччю для з’ясування позицій” та пообіцявши радитися із Зеленським і європейськими лідерами до й після переговорів: “Я збираюся вислухати думки всіх”.
Водночас він недвозначно дав зрозуміти, що остаточне рішення про те, яка угода буде “справедливою”, залишає за собою. У коментарях пролунала і його звична критика Києва — звинувачення, що Україна нібито сама винна у російському вторгненні. Така риторика, зауважують аналітики, є “музикою для вух Путіна”.
Нагадаємо, як пише Bloomberg, під час зустрічі на Алясці Путін знову спробує обдурити Трампа. Водночас чиновники Білого дому мають “скромні” очікування від переговорів і не очікують “прориву”.