Крім завершення російсько-української війни, президент США має цілу низку інших проблем, головна з яких – збереження контролю над Конгресом наступного року. Чому це важливо для Дональда Трампа та як підготовка до виборів впливає на його позицію щодо мирних переговорів – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Головне:
- Яка динаміка рейтингів Трампа?
- Чому для президента США важливо виграти вибори в Конгрес?
- Що може завадити Трампу зберегти Конгрес?
- Що готує команда Трампа, аби здобути перемогу?
У спостерігачів з України може скластися враження, що Трамп ледь не цілодобово займається лише завершенням російсько-української війни. Особливо це помітно у другій половині дня за Києвом, коли у США тільки розпочинається робочий день, а в новинні стрічки сиплеться чергова порція цитат Трампа на тему Росії-України-переговорів-санкцій.
Частково це пов’язано з інтересом американських медіа, які постійно запитують Трампа та його команду: що ж там із закінченням війни? І на регулярних брифінгах Трампа, запланованих і спонтанних, українська тематика в питаннях журналістів звучить частіше навіть за гарячі і “ближчі” теми.
Та якщо хоча б кілька днів системно почитати дописи господаря Білого дому у Truth Social, картина змінюється. На порядку денному президента США – ціла низка різних проблем, починаючи від інших конфліктів у світі, відносин із партнерами та союзниками, і закінчуючи безліччю внутрішніх питань.
Знову на вибори
Серед них архіважлива проблема – збереження влади, хоча Трамп і повернувся у Білий дім лише в січні цього року. В листопаді 2026-го у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Нижня палата – Палата представників – буде переобрана повністю, а верхня – Сенат – на третину. Це означає, що республіканці Трампа можуть втратити і так незначну більшість, принаймні у Палаті представників. У Сенаті ситуація для них дещо краща.
Але навіть втрата однієї з палат в перспективі означатиме, що Конгрес зможе блокувати більшість ініціатив Трампа, а також шкодити йому політично – ініціюючи імпічменти чи розслідуючи діяльність членів його команди. Тож президенту США за будь-яку ціну потрібно знову забезпечити республіканську більшість.
У США існує мажоритарна система виборів у Конгрес – країна поділена на сотні округів, у кожному з яких змагається окремий кандидат. Звісно, у багатьох з них важливою буде особистість кандидатів у конгресмени, їх харизма та вміння домовлятися з місцевими елітами. Але не менший ефект має і політична “тінь Трампа”, яку він кидає на членів своєї партії.
За опитуванням Квінніпекського університету, оприлюдненим наприкінці серпня, 37% зареєстрованих виборців заявили, що схвалюють роботу президента, порівняно з 55%, які її не схвалюють. Опитування Reuters/Ipsos, проведене 22-24 серпня, дає вищі рейтинги – 40% схвалюють, 54% не схвалюють роботу Трампа.
Одні кроки президента США підвищили його рейтинг, інші – навпаки, сказав РБК-Україна виконавчий директор американської некомерційної організації Renew Democracy Initiative Уріель Епштейн.
“Тарифи мали найбільш вирішальний негативний вплив. Потім був “Один великий прекрасний законопроект” Трампа, який був надзвичайно дорогим, скоротивши податки для багатих, разом із масовим скороченням допомоги бідним, і ще більше зашкодив іміджу президента”, – зазначив Епштейн.
Щодо міграції, то тут ситуація складна. На початку другого терміну Трампа більшість громадськості була на боці Трампа, підтримуючи суворі заходи проти імміграції, зазначив Епштейн. Проте перегини з боку правоохоронців радше мали негативний ефект для Трампа.
“Потворний, нелюдський спосіб, у який це було розіграно, розширення ICE – американського агентства з контролю за імміграцією – виявився непопулярним, і громадське схвалення змінилося. Однак це не вирішальний поворот, оскільки схвалення та несхвалення з цього питання досить близькі”, – сказав виданню Епштейн.
За словами голови ГО “Інститут Американістики” Владислава Фарапонова, рейтинги на рівні 40% – це все одно дуже багато для Трампа.
“Я думаю, що у випадку другої адміністрації Трампа взагалі мало що можна порівнювати з попередниками. Останній раз президент повертався на посаду після програшу 125 років тому. Але те, що відрізняється – так це те, що темп рішень, особливо на початку роботи у лютому-квітні 2025 року, був шалений”, – підкреслив Фарапонов.
На його думку, це виглядало в очах американців так: ті, хто підтримували Трампа ще готові були закривати очі на майже будь-що, а недруги чи опоненти і не сподівались на якісь позитивні для себе кроки. Тому тактика робити все і швидко принесла результат – вона зберегла рейтинг Трампа.
Водночас існує об’єктивна реальність та деякі загрозливі тенденції, які так чи інакше доводиться враховувати президенту США, і відповідно до них коригувати свої дії.
Проблеми економіки
Однією з головних проблемних сфер для Трампа залишається економіка. За опитуванням Gallup, проведеним на початку серпня, 34% американців назвали економічні проблеми (інфляція та безробіття) своєю головною проблемою. Лише далі йшли погане управління державою з 24% та імміграція з 14%.
Починаючи з квітня, Трамп веде торгову війну проти більшості країн світу. Практично одразу він запровадив відстрочку на 90 днів, і за цей час із частиною торгових партнерів США вдалося домовитися – Євросоюз, Японія, Південна Корея та ще декілька країн пішли на поступки. Але з Китаєм, Індією та іншими важливими партнерами торговий конфлікт триває.
7 серпня набули чинності тарифи Трампа щодо понад 90 країн. Вони стосуються майже всіх торгових партнерів США та складають від 15 до 50%, залежно від країни. Наразі складно оцінити їх остаточний вплив на економіку США, але попереднє моделювання професора економіки Оклендського університету Найвена Вінчестера свідчить, що нові тарифи Трампа зменшують річний ВВП США на 0,36 %, що складе 108,2 мільярда доларів США або 861 доларів на одне домогосподарство в рік. Це суттєво для частини американців.
“Чому такі негативні очікування – бо США дуже сильно інтегровані в світову економіку, і за великим рахунком, в останні десятиріччя багато виробництв переносилось на аутсорс, тобто на інші ринки”, – пояснив РБК-Україна головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
На практиці це означає, що із запровадженням торгових тарифів дорожчає не лише та продукція, яка повністю вироблялася в Китаї, Індії чи Мексиці, а й безпосередньо у США, через постачання складників того чи іншого товару, який може збиратися безпосередньо в Штатах.
“Підрахували, що, наприклад, для виробництва автівки певні її деталі п’ять разів перетинають кордон США та Канади, тому що щось виробляється в США, щось доробляється в Канаді. І, відповідно, це впливає на здорожчання продукту. Вже були оцінки, що лише з Канадою ці мита призводить до того, що середня вартість автівки в США збільшиться на 3 тисячі доларів”, – сказав виданню експерт.
Поки що думки американців щодо стану економіки розходяться, але небезпечні тренди очевидні. Згідно з опитуванням Wall Street Journal/NORC, лише чверть дорослих американців вважають, що мають хороші шанси покращити свій рівень життя. 45% опитаних очікують погіршення економічної ситуації протягом наступного року. Але 44% респондентів вказали, що стан економіки чудовий або хороший, що на 6% більше, ніж рік тому. Водночас 56% вважають економічну ситуацію поганою або не дуже хорошою.
За словами Івана Уса, до виборів Трамп радикально може вплинути хіба що на вартість бензину у США – через інтервенцію у Венесуелу та зміну режиму Мадуро на більш проамериканський.
“Тоді у Венесуелу – країну з найбільшими розвіданими запасами нафти у світі – заходять масово американські нафтосервісні компанії, починають видобувати багато нафти, вона вся виливається на світовий ринок, ціни падають, і ось вам, будь ласка, ціни на заправках в США зменшились. А це в Штатах чи не найголовніший індикатор”, – зауважив Ус.
До слова, американський флот уже знаходиться біля берегів країни, де поки “бореться з наркотероризмом”.
Щодо стримування цін на товари широкого вжитку, виходом може бути зменшення тарифів. Принаймні, з Мексикою та Канадою, які разом зі США входять до зони вільної торгівлі USMCA.
Втім поки що ознак, що ситуація з економікою США кардинально зміниться, немає. А це означає, що команді Трампа до виборів потрібно проявляти креатив.
Як Трамп хоче зберегти Конгрес
Стратегію Трампа та його команди щодо виборів можна умовно розділити на дві частини. Перша стосується створення сприятливих умов для своїх кандидатів. Тут частина з ініціатив – цілком конструктивні.
Приміром, Трамп планує видати виконавчий указ про обов’язкове посвідчення особи для голосування на виборах. До того, у низці штатів це було робити не обов’язково. Як наслідок, республіканці регулярно звинувачували демократів у фальсифікаціях.
Команда Дональда Трампа також планує значно посилити регулювання поштового голосування, яке частина республіканців вважають проблемним. Пропонується обмежити його використання лише для військових, які перебувають за кордоном, або для осіб із вагомими причинами, що унеможливлюють особисте голосування.
Цей підхід застосовували до 2020 року, коли поштове голосування стало доступним для всіх через пандемію, На думку багатьох в оточенні Трампа, це створило можливості для маніпуляцій.
Інші ініціативи з дуже великою натяжкою відповідають духу демократії. Мова йде про джерімендеринг – зміну меж виборчих округів таким чином, щоб на них перемогло більше представників відповідної партії. Це має відбуватися кожні 10 років, згідно з переписом населення. Проте у низці штатів місцеві республіканці вирішили перекроїти округи достроково.
Все розпочалося з Техасу. Це один із найбільш динамічно зростаючих штатів із значною часткою латиноамериканського населення та міських виборців. Місцеві законодавці наприкінці серпня змінили округи так, аби послабити вплив міських голосів, додавши до них сільські території. Це має дати республіканцям щонайменше п’ять нових місць у Палаті представників.
Демократи намагалися зірвати джеррімендеринг у Техасі через відсутність кворуму. У цьому штаті для проведення сесії в Палаті представників потрібна присутність двох третин членів – 100 із 150. Тож представники демократів просто виїхали за межі штату.
Але проти них розгорнули потужну кампанію тиску – аж до погроз арештом за відсутність на сесії. У підсумку, частина демократів повернулася і республіканці змогли зібрати кворум та протягнути зміну округів.
У відповідь на це Каліфорнія, де влада належить демократам, вирішила також перекроїти округи, аби тепер вже штучно додати зайві місця своїм представникам. Однак тут процес може бути завершено не раніше листопада.
Це не єдині штати, де заплановано нарізку округів. У республіканських Огайо, Міссурі та Алабамі також плануються зміни. Зі свого боку, демократи заявляють про плани змінити округи в Нью-Йорку та Іллінойсі, однак поки що до реальних справ не дійшло. До того ж більшість вже ухвалених змін зараз оскаржуються у судах.
За словами Владислава Фарапонова, такі речі повторюються у США регулярно. Обидві партії, коли перебувають при владі, намагаються скористатись переділом округів на повну, аби забезпечити кращі умови на наступних виборах.
“Це унікальний процес, у якого фактично відсутні правила гри або вони постійно змінюються. Зараз достатньо висока полярність поглядів, тому жодна партія не має суттєвої переваги, а отже і боротьба за 4-5 місць, які можуть стати вирішальними, є дуже наполегливою”, – сказав експерт.
Друга складова стратегії республіканців – суто медійна. Команда Трампа максимально роздуває його імідж як сильного лідера. В цьому ключі слід розглядати перейменування міністерства оборони у міністерство війни, розміщення флоту біля берегів Венесуели, відрядження Національної гвардії боротися зі злочинцями у Вашингтон та Лос-Анджелес, а також схожі плани щодо Чикаго та Балтимора.
Очевидно, це ще не всі заготовки команди Трампа. Приміром, президент США запропонував провести національний з’їзд Республіканської партії перед виборами, аби підкреслити успіхи партії та мобілізувати виборців.
При цьому важливо, що демократи досі не спромоглися протиставити Трампу системну роботу на рівні всієї країни. Хоча подекуди у них є сильні лідери, готові протистояти владі республіканців.
“Поки ще рано говорити яка саме картина буде напередодні проміжних виборів 2026 року. Але зараз виглядає так, що республіканці мають більше шансів на перемогу, це однозначно”, – зазначив Фарапонов.
Роль України
Для України все це означає, що переговори про завершення війни так чи інакше будуть вестися в контексті впливу на рейтинги Трампа тут і зараз – без особливого розрахунку на довшу перспективу.
“Для Трампа політика – це все, і наслідки, на жаль, навіть не є пріоритетом. Найкраще, що можуть зробити українські лідери, – це спробувати переконати президента, що їхня підтримка відповідає його особистим політичним інтересам, але лише до певної межі, враховуючи його симпатію до Володимира Путіна”, – сказав РБК-Україна Уріель Епштейн.
Очевидно, успішне завершення війни може додати політичних балів Трампу. Водночас його зустріч із Путіним на Алясці показала, що навіть лояльні до президента США американські медіа готові нещадно критикувати Трампа за невдалі кроки.
“Я думаю, що Трамп усвідомлює, що вже час показувати результат і у перемовинах з Росією, це однозначно. Але проміжні вибори – це ще більше про внутрішню політику, ніж про зовнішню”, – зауважив Фарапонов.
Черговий електоральний цикл у США вкотре ускладнює роботу для українських дипломатів. У цих умовах головне зрозуміти реальні мотиви дій президента США, а також зберегти розумну дистанцію з обома партіями у США, не піддаючись спокусі “зробити ставку” на ймовірного переможця – такий підхід вже обертався проблемами в минулому.
При написанні матеріалу використовувались дані соціологічних опитувань, коментарі Уріеля Епштейна, Івана Уса та Владислава Фарапонова, публікації Reuters, MSNBC, The New York Times, Politico, New York Post.