Європейський Союз зіштовхнувся із безпрецедентним тиском напередодні саміту в Брюсселі, під час якого лідери країн-членів обговорюватимуть фінансування України. Головним викликом для європейської єдності стає не стільки внутрішній опір окремих держав, скільки позиція адміністрації Дональда Трампа, яка активно намагається вплинути на рішення ЄС.
Саміт Європейської ради, який відбудеться у четвер, стане тестом здатності ЄС підтримувати єдину позицію щодо України, пише Politico. Головною темою стане використання заморожених активів після повномасштабного вторгнення Росії для фінансування відновлення країни та надання їй фінансової допомоги. Це питання виявило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо підходів до дій у контексті нового глобального порядку та посилення зовнішнього тиску з боку Вашингтона.
Один із високопоставлених європейських чиновників, який має інформацію про підготовку до саміту, зазначив, що європейські уряди все частіше стикаються із спробами послабити позиції Євросоюзу ззовні. За його словами, цього тижня Європейська рада має вирішити два основні питання: визначитися з фінансуванням України та одночасно зберегти цілісність інституцій ЄС від політичного впливу США.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг, що провал у домовленостях щодо фінансової підтримки України “принесе шкоду Євросоюзу на довгі роки”. Він сказав, що неспроможність ухвалити рішення у важливий момент покаже світові слабкість ЄС та його нездатність діяти разом у захисті власного політичного порядку.
У Politico вказують, що представники адміністрації Дональда Трампа тиснуть на європейські уряди, особливо ті, що найбільше орієнтовані на США, вимагаючи скасувати план використати близько 210 млрд євро заморожених російських активів для фінансування України. Внаслідок цього до скептично налаштованих країн приєдналися Італія, Болгарія, Мальта та Чехія.
У жовтні лідери ЄС не змогли домовитися щодо цього механізму через позицію Бельгії, де зосереджена значна частина заморожених російських активів. Однак, за словами європейських дипломатів, з часом стало зрозуміло, що головною перешкодою є не Бельгія, а Дональд Трамп.
Європейська комісія та лідери “важковаговиків” ЄС обговорювали з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером питання гарантій мінімізації фінансових ризиків для бельгійських платників податків. Зазначається, що шанси на укладення угоди напередодні саміту навіть погіршилися, а не покращилися.
“Мені хотілося плакати”, — сказав один із високопосадовців.
У квітні 2026 року Україна може зіткнутися з дефіцитом бюджету понад 70 млрд євро. Без нових доходів Київ буде вимушений скоротити держвидатки, що може погіршити економічну стабільність і оборону країни через чотири роки з моменту початку повномасштабної війни.
“Я навіть не можу підібрати відповідних слів”, — сказав прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал в у відповідь на запитання, що станеться, якщо ЄС не вдасться укласти угоду про надання кредиту. Київ повинен знати, “що Європа підтримує Україну за будь-яких обставин. Що їм не доведеться погоджуватися на невигідну угоду”.
Європейські чиновники застерігають, що провал угод серйозно підірве міжнародний авторитет ЄС і становитиме небезпечний сигнал як для адміністрації Трампа, яка відкрито підтримує євроскептичні настрої, так і для Росії. Лідер Європейської народної партії Манфред Вебер повідомив, що США вже не виконують роль лідера у світі і дедалі більше віддаляються від Європи.
Якщо країни-члени не досягнуть згоди у Брюсселі, все частіше обговорюють альтернативні сценарії, зокрема ухвалення рішень кваліфікованою більшістю або надання Україні обмежених двосторонніх кредитів. Водночас деякі дипломати попереджають, що це може поглибити внутрішні суперечності ЄС.
“Важливо, щоб Бельгія приєдналася” до угоди, але подивимося, — заявила у вівторок прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня. — Якщо голосування кваліфікованою більшістю буде єдиним варіантом, то чому б ні?”
Вона зауважила, що для ЄС важливо продемонструвати силу і здатність приймати рішучі рішення для виконання обіцянки підтримувати України, а “заморожені активи є дійсно хорошим джерелом для цього”.
“Що стосується Бельгії, то я не хочу, щоб вона стала другою Угорщиною”, — додала Сіліня.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що використання заморожених російських активів буде справедливим рішенням, але Київ може розглядати будь-який формат, який допоможе залучити необхідні фінансові ресурси для стабілізації економіки та відновлення країни.
Оскільки переговори на рівні чиновників не принесли результату, остаточне рішення доведеться приймати лідерам ЄС безпосередньо під час саміту в Брюсселі.
Європа зволікає з рішенням про репараційний кредит для України, Бельгія вперто блокує єдину можливість фінансувати українську оборону за російські гроші, а Орбан продовжує тримати ЄС у заручниках.
Експерти Олена Галушка та Андрій Міхеєв у статті “Війна за репараційний кредит” розказують, чи лишилися ще в України шанси бодай на якісь репарації від агресора.