Тоні Блер може стати лідером післявоєнного уряду Гази
Переговори на високому рівні за участю США та інших сторін щодо майбутнього Гази тривають вже деякий час.
Колишній прем’єр Британії сер Тоні Блер може очолити післявоєнне керівництво сектором Газа. За повідомленнями, його кандидатуру підтримали у Білому домі. Планується, що тимчасовий уряд допоможе Газі на початковому етапі після війни за підтримки ООН і країн Перської затоки, а згодом передасть управління палестинцям.
Про це пише ВВС, зауваживши, що переговори на високому рівні за участю США та інших сторін щодо майбутнього Гази тривають вже деякий час. Блер приєднався до обговорень у серпні. Тоді ж у кулуарах з’явилися перші згадки про його можливе керівництво.
Спеціальний представник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф назвав ту зустріч “надзвичайно всеосяжною”, хоча більше подробиць про неї немає.
На цьому етапі офіс Блера заявив, що, якщо він очолить перехідний період, то точно не підтримає жодних пропозицій, які передбачають переміщення населення Гази. Раніше Дональд Трамп пропонував переселити 2 мільйони палестинців до сусідніх арабських країн, щоб на території сектора створити “Близькосхідну Рив’єру”.
Як уточнює The Wall Street Journal, будучи прем’єр-міністром Великої Британії, Тоні Блер допоміг укласти епохальну мирну угоду, яка поклала кінець тридцятирічному конфлікту в Північній Ірландії. Тепер, за ідеєю президента Трампа, він, можливо, отримає ще більш складне завдання: допомогти сектору Газа відновитися після закінчення конфлікту.
Після відставки у 2007 році Блер обіймав посаду спеціального представника з питань Близького Сходу в міжнародному квартеті за участю США, ЄС, Росії та ООН. Тоді він зосередився на економічному розвитку палестинських територій і створенні умов для реалізації концепції “двох держав”.
У публічному просторі повідомлення про його можливу участь у перехідному уряді Гази з’явилися після того, як президент Палестинської автономії Махмуд Аббас у четвер на Генасамблеї ООН заявив про готовність співпрацювати з Трампом та іншими світовими лідерами над реалізацією мирного плану зі “створення двох держав”.
Аббас наголосив, що не допускає участі ХАМАС у майбутньому керівництві сектором Газа і вимагає від угруповання повного роззброєння.
Раніше цього тижня Велика Британія офіційно визнала державу Палестина разом із Францією, Канадою, Австралією та низкою інших країн. Ізраїль і США розкритикували цей крок, назвавши його “нагородою для ХАМАС”, який до того ж уже заявив, що міжнародне визнання Палестини — це наслідок подій 7 жовтня 2023 року.
Нагадаємо, ізраїльська армія розпочала військову операцію в секторі Газа у відповідь на напад бойовиків ХАМАС та інших джихадистських угруповань на південь Ізраїлю. Тоді на молодіжному фестивалі та у поселеннях було жорстоко вбито понад 1 200 людей, а 251 людину взяли в заручники.
Під час бойових дій, за даними міністерства охорони здоров’я сектора Газа, яке підконтрольне ХАМАС, загинуло близько 65,5 тисяч палестинців. Ці дані потребують незалежної перевірки, яка наразі є неможливою.
Іноземним журналістам заборонено самостійно в’їжджати до Гази з моменту початку ізраїльської військової операції після нападів ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Невелику кількість журналістів пустили до сектора під наглядом ізраїльської армії.
Ізраїль неодноразово заявляв, що активна фаза війни завершиться, щойно ХАМАС поверне всіх ізраїльських заручників, що він не спішить робити. Водночас міжнародний тиск на ХАМАС слабший, ніж на Ізраїль, який звинувачують у геноциді палестинців.
Раніше BBC пояснювала, що насправді означає міжнародне визнання Палестини та чому цей процес має переважно символічний характер.
Палестина — це держава, яка водночас існує і не існує. Вона має широку підтримку у світі, дипломатичні представництва за кордоном та навіть власні команди на міжнародних спортивних змаганнях, включно з Олімпійськими іграми. Однак через тривалий конфлікт з Ізраїлем ця держава не має офіційно визначених кордонів, столиці та власних збройних сил.
BBC нагадує, що після мирних угод 1990-х років була створена Палестинська адміністрація, яка не отримала повного контролю над територіями і населенням. Західний берег залишається під ізраїльською окупацією, а в Секторі Газа триває руйнівна війна. У такій ситуації визнання Палестини має переважно політичне значення, а не негайний практичний ефект на місцях.