Якщо вам не вдалося помітити, як Америку “грабують та ґвалтують близькі та далекі країни” або ж як їй жорстоко відмовляють у “поверненні до процвітання”, тоді вітаємо: у вас краще сприйняття реальності, ніж у президента Сполучених Штатів. Про це пише The Economist, коментуючи запроваджені американським лідером Дональдом Трампом тарифи проти всього світу.
“Важко зрозуміти, що викликає більше занепокоєння: те, що лідер вільного світу може виплеснути повну нісенітницю про свою найуспішнішу та найшанованішу економіку. Або той факт, що 2 квітня, підштовхуваний своїми ілюзіями, Дональд Трамп оголосив про найбільший розлам у торгівельній політиці Америки за понад століття — і вчинив найбільш глибоку, шкідливу та непотрібну економічну помилку сучасної епохи”, — пишуть журналісти.
У The Economist нагадали, що Трамп оголосив про нові “взаємні” мита майже для усіх торгівельних партнерів США. Для Китаю вони становитимуть 34%, для Індії – 27%, для Японії – 24%, для ЄС — 20%. При цьому базовий тариф для всіх країн становить 10%.
У виданні вказують, що з існуючими митами загальний податок для китайських товарів тепер становитиме 65%. Канаду та Мексику позбавили додаткових мит, також нові збори не торкнуться галузевих тарифів, таких як 25% мито на автомобілі або обіцяне мито на напівпровідники. Проте загальна тарифна ставка Америки злетить вище свого рівня епохи Великої депресії та повернеться на показники 19-го століття.
Зазначається, що Трамп майже правий, коли називає 2 квітня одним із найважливіших в історії Америки, адже цей “День визволення”, який журналісти назвали “Днем руйнації”, проголошує повну відмову Штатів від світового торгового порядку та прийняття політики протекціонізму. Тепер для країн, які страждають від політики безглуздого вандалізму лідера США, питання полягає в тому, як обмежити шкоду для себе.
Журналісти видання підкреслили, що майже усі слова Трампа цього тижня про історію, економіку та технічні аспекти торгівлі були повною нісенітницею. Президент США давно прославляв епоху високих тарифів і низьких податків кінця 19 століття. При цьому дослідження показують, що тоді тарифи саме гальмували економіку. Зараз же він стверджує, що Велика депресія 1930-х років трапилась через скасування тарифів, а тарифи Смута-Хоулі (які значно підвищили митні ставки на імпортні товари) запровадили надто пізно, щоб врятувати ситуацію. Проте реальність свідчить про те, що тарифи значно погіршили депресію, так само вони завдадуть шкоди всім економікам сьогодні, а кропіткі раунди переговорів протягом 80 років знизили мита та допомогли підвищити добробут.
Також нісенітницею журналісти назвали твердження Трампа щодо економіки. Той каже, що тарифи необхідні для ліквідації торгового дефіциту, який він розглядає як передачу багатства іноземцям. Але будь-який президентський економіст йому скаже, що цей дефіцит виникає через те, що американці заощаджують менше, ніж їхня країна інвестує. Ця довгострокова реальність не завадила американській економіці випереджати решту країн “Великої сімки” понад 30 років. Зазначається, що причин, аби нові тарифи ліквідували торговий дефіцит, немає.
“Наполягати на збалансованій торгівлі з кожним торговим партнером окремо — це божевілля, так само як і припускати, що Техас був би багатшим, якби наполягав на збалансованій торгівлі з кожним з інших 49 штатів, або просити компанію переконатися, що кожен із її постачальників також є клієнтом”, — вказали у The Economist.
Розуміння Трампом технічних деталей у виданні назвали “жалюгідним”. Він заявляв, що тарифи рахувалися виходячи з мит країн проти Америки, маніпуляцій з валютою та інших ймовірних викривлень, зокрема податку на додану вартість. Проте усе виглядає так, ніби чиновники порахували тарифи за формулою, яка враховує торгівельний дефіцит США з кожною країною як частку від імпорту товарів і просто ділить це навпіл. Це практично так само безглуздо, як оподатковувати людей залежно від кількості голосних в імені.
Зазначається, що від рішення Трампа американські споживачі платитимуть більше і матимуть менше вибору. Для американських виробників зростуть ціни на запчастини, одночасно з цим вони втратять дисципліну через відсутність конкуренції, що зробить їх млявими. Журналісти вказали, що на тлі падіння ф’ючерсів на фондовому ринку, акції Nike, яка має фабрики у В’єтнамі (митний тариф 46%), впали на 7%. У звʼязку з цим у The Economist задаються питанням: “Невже Трамп справді вважає, що американцям буде краще, якщо вони самі шитимуть собі кросівки?”.
“Решта світу розділить цю катастрофу і має вирішити, що робити. Одне питання, чи слід відповідати. Політикам варто бути обережними. За словами пана Трампа, торгові бар’єри шкодять тим, хто їх встановлює. Оскільки вони швидше змусять пана Трампа посилити відповідь, ніж відступити, вони ризикують погіршити ситуацію — можливо, так само катастрофічно, як у 1930-х роках”, — пишуть журналісти.
Натомість у виданні пропонують урядам зосередитися на збільшенні торговельних потоків між собою, особливо в сфері послуг, які живлять економіку 21-го століття. Попит Америки на імпорт становить лише 15%, вона не домінує у світовій торгівлі так, як у фінансах чи військових витратах. Аналітичний центр Global Trade Alert порахував, що якби Трамп навіть повністю припинив імпорт, за нинішніх тенденцій 100 торговельних партнерів Америки відновили б увесь свій втрачений експорт лише за п’ять років.
Окремо журналісти відповіли, чи повинні ці зусилля включати Китай. Зазначається, що на Заході багато хто вважає, що китайські державні підприємства порушують дух глобальних торгових правил, а в минулому вони використовували експорт для поглинання надлишкових потужностей. Ці занепокоєння посиляться, якщо більше китайських товарів перенаправлять з Америки.
“Побудова торговельної системи з Китаєм є бажаною, але буде життєздатною, лише якщо він перебалансує свою економіку відповідно до внутрішнього попиту, щоб зменшити занепокоєння щодо демпінгу”, — зазначили у The Economist.
Також вказується, що в обмін на зниження мит від Китаю можуть вимагати передати технології та інвестувати у виробництво в Європі. Євросоюз же має централізувати свої правила інвестування, щоб Європа могла укладати угоди, що стосуються прямих іноземних інвестицій, а також має подолати свою огиду до великих торгових угод і підписати Всеосяжну та прогресивну угоду про Транстихоокеанське партнерство, яка може вирішити деякі суперечки.
“Якщо це здається виснажливим і повільним, це тому, що інтеграція завжди є такою. Підкидати бар’єри легше і швидше. Неможливо уникнути хаосу, який завдав пан Трамп, але це не означає, що його дурість приречена перемогти”, — вказали у виданні.
Нагадаємо, Штати ввели 10% мита і для України, але не зробили цього щодо РФ та Білорусі. У Білому домі пояснили це тим, що з останніми двома державами США не ведуть торгівлю. Тим часом віцепрем’єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко наголосила, що нові тарифи — це складно, але не критично.
Доктор економічних наук Володимир Корнєєв у статті “Трамп-2025. Чи настане «золота доба» для американської економіки?” вже розповідав про те, як амбітні цілі президента США вплинуть на економіку та фінанси, альянси Вашингтона та міжнародну торгівлю.