Печерський районний суд Києва затвердив угоду зі слідством про визнання вини народного депутата Федора Христенка, якого підозрювали у державній зраді, повідомляє «Суспільне».
У суді відмовились повідомляти, коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат та зазначили, що слухання відбулися в закритому режимі, аргументуючи це заходами безпеки.
«У справі вжито заходів безпеки, тому єдина відкрита інформація, що угода є, розгляд був закритий, як і решта інформації до скасування заходів», — заявили виданню у пресслужбі.
Два тижні тому Центр протидії корупції повідомляв, що Офіс генерального прокурора та Служба безпеки України скерували до суду угоду з народним депутатом від колишньої «ОПЗЖ» Федором Христенком. Спочатку справу мали розглядати одні судді, але їм оголосили відвід, а інший суддя пішов на лікарняний. Згодом сама справа зникла із судових реєстрів.
Минулого тижня генпрокурор Руслан Кравченко підтвердив, що слідство укладе угоду про визнання вини з Христенком.
«Так, угода є. Ні, її не можна оприлюднювати зараз – вона містить дані, пов’язані з безпекою підозрюваного і питаннями нацбезпеки», – заявив він.
При цьому Кравченко запевнив, що «в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів. У ній немає жодного зв’язку з операцією «Мідас». Факти, які у ній відображені, відбулися задовго до будь-яких нинішніх подій».
Підозру Федору Христенку у державній зраді заочно оголосили 21 липня 2025 року, в день обшуків СБУ в працівників НАБУ. В Службі безпеки тоді писали про зв’язок двох справ. Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон про позбавлення інституційної незалежності НАБУ й САП, однак після масових протестів антикорупційним органам повернули їхні повноваження.
За даними оголошеної підозри, Христенка ще у 2014 році завербувала Федеральна служба безпеки РФ з представниками якої він, за версією слідства, 11 разів зустрічався в Росії та Білорусі. Згідно із заявою Офісу генерального прокурора згодом Христенко «працював на напрямку посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України». Також в ОГП стверджували, що депутат «налагодив тісні стосунки з окремими керівниками НАБУ».
На той час депутат перебував поза межами країни, оскільки за кілька днів до повномасштабного вторгнення виїхав із сімєю до Польщі.
Як писало reNews, у вересні Христенко вирішив «добровільно» повернутися в Україну у супроводі начальника департаменту контррозвідки СБУ Олександра Поклада, оскільки погодився «дати свідчення проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова».
Водночас минулого тижня Київський апеляційний суд звільнив детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова з-під варти. Таке рішення раптово підтримали навіть прокурори, які тривалий час говорили про детектива як злісного порушника законів, хоча кримінальне провадження мало всі ознаки заполітизованості.