США запропонували визнати Крим російським – які наслідки будуть в разі такого рішення
Визнання Криму російським може мати серйозні наслідки, як політичні, так і економічні, підриваючи крихкий міжнародний консенсус.
Росія вкрала Крим в України, і якщо президент США Дональд Трамп визнає захоплення Криму Москвою як частину мирної угоди, він ризикує зруйнувати розслідування воєнних злочинів, послабити верховенство права і створити небезпечний прецедент для інших агресивних держав. У квітні адміністрація Трампа висунула ідею визнати, що Крим юридично є російським, як частину угоди про припинення війни в Україні.
“Це дуже небезпечний прецедент, якщо такі речі навіть будуть включені до порядку денного мирних переговорів. Це не повинно бути предметом обговорення”, — застерігає Ірина Марчук, доцент кафедри міжнародного кримінального права Копенгагенського університету.
На кону стоїть принцип, який регулює міжнародні відносини з часів закінчення Другої світової війни — кордони не можуть змінюватися силою, зазначають кореспонденти POLITICO.
Послання про те “хто сильніший, той і правий” стосуватиметься не лише Росії, а й загрози Китаю захопити Тайвань, а також країн, які, на думку Трампа, можуть бути анексовані Сполученими Штатами: Гренландії, Канади та Панами.
Росія намагається легалізувати свою анексію і різко реагує на будь-які невдачі. Коли Міжнародний кримінальний суд класифікував дії Росії в Криму як окупацію, Москва вийшла з цього органу в 2016 році.
Вона наполягає на тому, що офіційне визнання Криму, який вона перетворила на велику військову базу з 2014 року, має важливе значення для вирішення її війни проти України. Під час невдалих мирних переговорів з Києвом після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія вимагала від України визнати Крим частиною Російської Федерації.
Тим часом, Україна бореться з російською агресією в міжнародних судах з 2014 року, вигравши кілька рішень, які встановлюють, що Крим — разом з деякими територіями на сході та півдні України — є тимчасово і незаконно окупованими.
У 2021 році Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, згідно з яким Росія несе відповідальність за порушення прав людини в Криму, зокрема за тортури, незаконні затримання та насильницькі зникнення. Це рішення створило ключовий прецедент, визнавши, що Москва фактично захопила контроль над півостровом в України силою 27 лютого 2014 року, а не за допомогою юридично недосконалого референдуму в березні того ж року, як стверджує Росія.
Ця ж правова аргументація — що Росія незаконно окупувала українську територію — лежить в основі інших ключових кримінальних переслідувань, включаючи примусову депортацію українських громадян. Визнання того, що Росія законно володіє Кримом, підірвало б ці зусилля.
“Якби Росія була суверенною державою на цій території, суд не розглядав би такі порушення. Ці порушення є ознаками, які фактично говорять нам через судові інституції, що це не територія Росії”, — зазначила Дар’я Свиридова, юрист родом з Криму, яка багато працювала над справами, пов’язаними з ним.
Свиридова додала, що на практиці це означатиме, що така політика, як примус українців до прийняття російських паспортів або депортація українських громадян до в’язниць, розташованих за тисячі кілометрів від Росії, більше не буде юридично оскаржуваною.
“Якщо Росія отримає юридичне визнання своєї влади в Криму, особливо заднім числом, починаючи з 2014 року, це означатиме, що всі офіційні дії, які відбулися в Криму, приписуються Росії й більше не мають нічого спільного з Україною. Це могло б легітимізувати дії російського уряду там”, — сказав Ян Воутерс, професор міжнародного права в Католицькому університеті Левена, Бельгія.
Під тиском закликів до мирних переговорів Україна публічно і рішуче виключила будь-які поступки щодо статусу Криму.
“Тут нема про що говорити. Це суперечить нашій Конституції”, — заявив президент Володимир Зеленський у відповідь на висловлювання Трампа.
Ця тверда позиція щодо Криму поєднується з ширшими юридичними зусиллями щодо притягнення Росії до відповідальності. Цього місяця європейські країни оголосили про створення нового спеціального трибуналу, який може відкрити для України правовий шлях оскарження дій Росії за нормами міжнародного права.
“З юридичного погляду Крим досі перебуває під окупацією, але політичні наративи одного з ключових гравців, який підтримував територіальну цілісність [України], зміняться, економічні дискурси зміняться і, звісно, все це створить величезний тиск на консенсус багатьох країн. Це вплине й на політичні резолюції міжнародних організацій, наприклад ООН”, — додала Свиридова.
Першими від таких змін, як попереджав колишній кримський політв’язень Наріман Джелял, постраждають ті, хто досі живе під окупацією. Джелял, нині посол України в Туреччині, був затриманий у Криму у 2021 році після участі у Кримській платформі в Києві — масштабній дипломатичній ініціативі України щодо консолідації міжнародного консенсусу про приналежність Криму. Визволений у минулому році в ході обміну полоненими, він засмучений тим, що справу, через яку потрапив до в’язниці, тепер підривають.
“Це велика образа для тих, хто залишився в Криму. Залишити територію та українських громадян під окупацією означає продовження репресій. Якщо Трамп зробить те, що натякає, це буде не просто катастрофа з точки зору глобальної політики, а справжнє лихо для конкретних людей”, — сказав він.
Раніше очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас заявила, що будь-яке визнання Сполученими Штатами окупованого Криму як частини території Росії було б серйозною помилкою. Вона наголосила, що такий крок із боку Вашингтона лише заохотить агресора і суперечить міжнародному праву.