Колишній верховний головнокомандувач Організації Північноатлантичного договору Джеймс Ставрідіс та колумніст Bloomberg ніколи не розглядав можливість виходу США з найважливішого у світі безпекового альянсу. Однак криза навколо суверенітету Гренландії за останні два тижні змусила серйозно замислитися, яким було б НАТО без свого ключового члена.
НАТО було створене на руїнах Другої світової війни десятьма європейськими та двома північноамериканськими країнами. Гастінгс Ісмей, перший генеральний секретар, висловив відому фразу, що НАТО існує для того, щоб “тримати росіян поза межами, американців всередині та німців під контролем”, зазначає Ставрідіс.
Він бачив, як розгортається холодна війна, загрозу для Західної Європи з боку Радянського Союзу і небезпеку неконтрольованої Німеччини. Він також знав, що США можуть повторити помилку, яку вони зробили після Першої світової війни: просто піти з континенту після закінчення бойових дій.
З 1949 року по сьогоднішній день альянс в основному дотримувався цілей Ісмая: протягом холодної війни, розпаду комунізму і возз’єднання Німеччини, нескінченних суперечок про розподіл тягаря і місії НАТО в Афганістані після 11 вересня.
Попри численні внутрішні суперечки, альянс розширився до 32 країн і залишається життєво важливим для безпеки не тільки Західної Європи, але й Балкан, Близького Сходу, Арктики та водних просторів біля берегів Європи та Африки.
Однак суперечка навколо Гренландії є не менш напруженою, ніж будь-який попередній розкол усередині альянсу. Майже десять європейських країн протягом останніх двох тижнів направили на острів невеликі військові контингенти — формально для оцінки оборони від можливого російського та китайського втручання, але насамперед для стримування потенційної військової інтервенції США, якою погрожував президент Дональд Трамп.
Поки що взяла гору стриманість, однак питання залишається відкритим, і існує чимало інших тем, у яких команда Трампа, схоже, готова поставити під загрозу трансатлантичну єдність.
Тож постає запитання: як виглядатиме НАТО без Сполучених Штатів?
Вашингтон має сьогодні найбільший військовий бюджет в альянсі, який становить близько 900 мільярдів доларів, а Трамп нещодавно висловив ідею збільшити його до 1,5 трильйона доларів. Але сукупний оборонний бюджет Європи є досить великим — другим у світі — і становить близько 400 мільярдів доларів.
Для порівняння: Росія має близько 140 мільярдів доларів, а Китай — близько 250 мільярдів доларів. А з новими зобов’язаннями європейських країн досягти 5% ВВП (3,5% на суто військові витрати й 1,5% на пов’язану інфраструктуру та кіберпотенціал), на оборону по той бік Атлантики витрачається багато грошей.
Ще однією великою втратою для альянсу в разі виходу США стане скорочення оборонної промислової бази та всіх пов’язаних з нею технологічних можливостей. Lockheed Martin, Northrop Grumman, Boeing, General Dynamics і RTX (раніше Raytheon) є величезними головними підрядниками, і приблизно половина з 25 провідних оборонних компаній світу знаходяться в США.
Але Європа має досить сильну промислову базу, де розташовані вісім з 25 найбільших підрядників, включаючи BAE (Велика Британія), Leonardo (Італія), Airbus (Франція/Німеччина), Thales (Франція), Saab (Швеція) та Rheinmetall (Німеччина).
Колумніст додає, що США забезпечують найвищий рівень технологій, зокрема виробляють левову частку винищувачів п’ятого покоління, таких як F-35, найкращі безпілотники для розвідки й ударів, провідні системи протиповітряної оборони — зокрема Patriot і THAAD, — а також досконаліші супутники, що є ключовими для розвідки загалом.
Водночас Європа швидше будує військові кораблі та дизельні підводні човни, які за можливостями не поступаються багатьом американським моделям. Крім того, завдяки нещодавній підтримці України європейські країни швидко випереджають США у виробництві танків, гаубиць і боєприпасів.
Європа зможе швидко наздогнати США в галузі менш технологічних систем, таких як безпілотні літаки з коротким часом перебування в повітрі, стрілецька зброя, вертольоти та транспортні літаки, а також засоби протиповітряної оборони ближнього радіусу дії та ракети наземного базування.
Як швидко європейські компанії зможуть відтворити військові технології, які залишають США? Ймовірно, це займе п’ять років розробки, але це не є недосяжною метою.
“Що стосується чисельності військ, то, хоча США можуть покладатися на повністю добровільні збройні сили, багато європейських членів альянсу задоволені певною формою призову. Дев’ять країн вже мають його, включаючи обидві скандинавські країни, а Німеччина збирається його відновити”, — повідомляє колумніст.
Звичайно, існує серйозна проблема ядерного щита. Хоча Велика Британія і Франція мають невеликі (але добре навчені) ядерні ударні сили, Європа більше не матиме стратегічного захисту, який надає Вашингтон.
Отже, європейські держави можуть бути змушені нарощувати власний потенціал, і Німеччина та Польща, ймовірно, приєднаються до ядерного клубу. Або вони можуть домовитися з США про збереження спільних ядерних сил протягом певного періоду.
Важливим фактором на користь Європи є те, що НАТО без США не матиме таких глобальних зобов’язань — зумовлених американськими пріоритетами — які призвели до вступу альянсу у війни в Афганістані та Іраку.
“НАТО могло б зосередитися на своїх сусідах, зокрема на захисті України, яка, ймовірно, зрештою приєднається до НАТО після виходу США. Альянс все одно матиме шість країн-членів в Арктиці”, — стверджує Ставрідіс.
Якщо США зосередяться на вузькому фокусі на Західній півкулі — як це передбачають нові Стратегії національної безпеки та національної оборони, — решта 31 країна НАТО, ймовірно, зрештою зможуть упоратися самостійно. А приєднання України з її 40-мільйонним населенням, надзвичайно досвідченою армією та глибоко вмотивованим суспільством повернуло б чисельність альянсу до 32 держав.
“Будемо сподіватися, що США залишаться на своєму курсі, але я підозрюю, що європейці починають думати про інші варіанти своєї оборони. Мене постійно запитують: “Хто виграє війну в Україні — росіяни чи українці?” Справжніми переможцями можуть виявитися європейці — якщо вони об’єднаються і створять більш потужну загальноєвропейську оборону. Сподіваймося, що це буде в рамках НАТО і разом із США. Але якщо буде потрібно, я думаю, вони зможуть діяти самостійно”, — підсумував колумніст.
Нагадаємо, нещодавно генеральний секретар НАТО заявив, що Європа не зможе захистити себе без США. Французький уряд дав різку відповідь Рютте. Він повідомив, що “європейці можуть і повинні самі дбати про свою безпеку. Навіть США з цим погоджуються. Це європейський стовп НАТО”.