Адміністрація США розглядає призначення спеціального представника по Венесуелі. Після усунення Ніколаса Мадуро перед Вашингтоном постало завдання стабілізації країни.
За даними джерел WP, США можуть призначити окремого спецпредставника по Венесуелі, оскільки обсяг рішень і відповідальності, покладених на держсекретаря Марко Рубіо, став надмірним.
За словами джерел у Вашингтоні, Рубіо відіграв ключову роль в операції з усунення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, однак тепер перед адміністрацією Дональда Трампа стоїть значно складніше завдання – фактичне “управління” країною з населенням близько 29 мільйонів людей.
Йдеться про ухвалення рішень у сферах енергетики, санкцій, виборів, безпеки та контролю над нафтовими активами.
Один із високопоставлених американських чиновників назвав перелік викликів “приголомшливим” і наголосив, що без постійного посланника впоратися з ними неможливо.
Сам Трамп після операції заявив, що керування Венесуелою протягом “певного часу” здійснюватимуть люди з його найближчого оточення.
Він також позитивно оцінив перші контакти Рубіо з віцепрезиденткою Венесуели Делсі Родрігес, хоча та публічно відкинула будь-які плани США щодо контролю над країною.
“Знання Рубіо іспанської мови, його контакти з латиноамериканськими лідерами та венесуельською опозицією роблять його ключовою фігурою, однак цього недостатньо для щоденного управління кризою такого масштабу”, – наголошують адміністрації Трампа.
Усунення Мадуро
Марко Рубіо понад десять років послідовно виступав за зміну режиму у Венесуелі, критикуючи Ніколаса Мадуро та підтримуючи жорсткі методи тиску.
Ще у 2018 році він відкрито допускав можливість використання військової сили США.
Операція з усунення Мадуро стала політичною перемогою Рубіо всередині адміністрації Трампа, де були й скептики такого підходу, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс.
Водночас вона викликала критику з боку демократів, які звинувачують держсекретаря у введенні Конгресу в оману щодо характеру операції.
Аналітики попереджають, що Вашингтон може недооцінювати складність управління Венесуелою, порівнюючи ситуацію з Іраком чи Панамою.
Без значної військової та політичної присутності США ризикують отримати затяжну кризу замість швидкої стабілізації.