Один із ключових фігурантів справи «Мідас» Ігор Миронюк («Рокет») був радником свого «колеги по цеху» ексміністра енергетики Германа Галущенка і тому з ним запобігання корупції не спрацювало. Адже радники посадовців не зобов’язані декларувати власні доходи. Так само як не спрацювало з «Енергоатомом». Ба більше, сьогодні частина держкомпаній переходить у форму приватного права або працює через «приватні офіси» політиків, щоб так само уникнути декларування. Що про цю та кілька інших серйозних проблем думає очільник НАЗК Віктор Павлущик, він розповів у другій частині інтерв’ю редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій.
«У питанні декларування ви правильно підмітили ключову, найкритичнішу проблему — визначення статусу юридичної особи: публічного чи приватного права. Чіткого законодавчого визначення цих понять немає. У Цивільному кодексі України зазначено лише те, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом органу державної влади. На практиці цього критерію для розмежування недостатньо», – зазначив Павлущик.
При цьому за його словами, ще в серпні цього року втратили чинність положення, згідно з якими державні та комунальні підприємства відносилися до юридичних осіб публічного права. Через цю юридичну прогалину НАЗК навіть судилося з «Укрнафтою» щодо визначення її статусу.
«Якщо говорити предметно: все, що на 100% належить державі, мало б бути юридичною особою публічного права. Але, наприклад, АТ «НАЕК Енергоатом», згідно зі статутом, є юридичною особою приватного права. Проте ми вважаємо, що воно має ознаки юридичної особи публічного права, а тому тамтешні посадові особи мають подавати декларації», – додав Павлущик.
Водночас він погодився, що системна проблема значно глибша. По-перше, за словами голови НАЗК, в Україні визначене надто вузьке коло посадовців юридичних осіб, які мають декларувати власні доходи. Зазвичай, це лише керівник, його заступник, рада директорів, члени правління, головний бухгалтер. Тоді як частина керівників і радників, уповноважених із питань закупівель на держпідприємствах взагалі не роблять цього. А це, як пояснив голова НАЗК, прямо суперечить рекомендаціям Єврокомісії, яка вимагає розширити коло декларантів, зокрема на радників і топменеджмент компаній, власниками яких є держава.
«По-друге — і це катастрофа — такі посадові особи, навіть якщо й подають декларації, не є суб’єктами незаконного збагачення та необґрунтованих активів. Фактично набуті ними необґрунтовані активи не можуть бути стягнуті в дохід держави. Ми вже проходили це в історії з МСЕК: їх включили до суб’єктів незаконного збагачення лише з моменту внесення змін до закону — й норма не має зворотної дії. Відповідальність можлива лише за майно, набуте після змін. Це величезна правова прогалина, яку потрібно терміново закривати», – додав Павлущик.
При цьом він запевнив, що НАЗК має незмінну позицію з цього приводу і не погоджується з тим, що 2023 року Верховна Рада звузила коло декларантів державних підприємств. Тоді як Єврокомісія прямо вимагає зобов’язати декларувати доходи радників і топменеджмент держкомпаній до переліку суб’єктів декларування.
«НАЗК давно розробило законопроєкт, згідно з яким декларантами були б посадовці товариств із часткою власності держави понад 50% акцій. Законопроєкт був внесений Кабміном (реєстраційний номер 9457 від 4 липня 2023 року) та включений до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради на 2023 рік і до порядку денного дванадцятої сесії парламенту дев’ятого скликання. Проте у зв’язку з припиненням повноважень попереднього складу Кабміну в липні цього року законопроєкт, відповідно до Регламенту парламенту, вважається відкликаним, а тому був знятий з розгляду», – додав Павлущик.
Першу частину інтерв’ю з очільником НАЗК Віктором Павлущиком читайте за посиланням.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Нагадаємо, НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на «Енергоатом». Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а «відкат» сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача. І саме Тімур «Карлсон» Міндіч контролював відмивання грошей.
НАБУ та САП повідомили про затримання п’яти фігурантів справи та оголошення підозри семи учасникам злочинної організації – Тімуру Міндічу (який вночі напередодні обшуків виїхав з України), колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку, виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову та чотирьом особам-«працівникам» бек-офісу з легалізації коштів.