Справа проти колишнього міністра Германа Галущенка супроводжується нехтуванням стандартами ЄСПЛ та застосуванням надмірного застави в 200 млн грн. До таких висновків дійшли міжнародні спостерігачі, які закликали суд відмовитися від “шаблонних” аргументів слідства та забезпечити реальне право на захист.
Справа Галущенка: що говорять в IAC ISHR
Міжнародні фахівці підкреслили, що запобіжний захід має застосовуватися виключно для забезпечення процесуальної поведінки, а не як інструмент тиску.
На думку правозахисників, ризики втечі або ухилення повинні бути не лише заявлені прокурорами, але й індивідуально підтверджені конкретними фактами.
“Суд має здійснювати реальну, а не формальну переоцінку ризиків при кожному продовженні арешту”, – наголошують в IAC ISHR.
Експерти зазначили: хоча на даному етапі моніторинг ще не фіксує остаточної “шаблонності” дій слідства, посилання прокурорів на тривалі міжнародні запити (до 36 місяців) як підставу для утримання особи під вартою вимагають ретельної перевірки.
В організації додали, що подальший процес покаже, чи не перетвориться обґрунтування утримання під вартою на абстрактне копіювання попередніх рішень, що суперечить стандартам ЄСПЛ.
Позиція моніторингу: ключові ризики та стандарти ЄСПЛ
Проти “шаблонного” правосуддя
Відповідно до практики ЄСПЛ, суд не має права використовувати стереотипні формулювання для продовження арешту.
В IAC ISHR зазначають: кожне рішення повинно містити індивідуальну оцінку та нові факти, а не просто дублювати попередні клопотання.
А сама тяжкість покарання не може бути вирішальним підґрунтям для утримання під вартою.
Питання “недоступної” застави
Застава в 200 млн грн суттєво перевищує норми КПК. Експерти вказують: якщо сума явно непідйомна для підозрюваного, застава втрачає свій сенс і стає “прихованою формою покарання”.
Правозахисники підкреслюють, що суд зобов’язаний реально розглядати більш м’які альтернативи, в іншому випадку порушується право на свободу (ст. 5 Конвенції).
Обґрунтованість підозри та справедливе розгляд
Експерти також зазначають, що ВАКС має не формально, а ретельно оцінювати доводи захисту щодо слабкості доказів.
На їхню думку, відсутність мотивованої відповіді суду на ключові аргументи адвокатів ставить під сумнів справедливість усього процесу (ст. 6 Конвенції). Докази вини повинні базуватися на сукупності чітких і узгоджених фактів.
У зв’язку з сукупністю цих факторів місія IAC ISHR рекомендує справу для подальшого моніторингу. При цьому фахівці попереджають, що якість обґрунтування судових рішень та їх відповідність стандартам статей 5 і 6 Конвенції матимуть вирішальне значення для оцінки справедливості цього процесу.
Зазначимо, що рішення по цій справі ухвалювали судді Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський та Ігор Строгий.
В апеляційній палаті її розглядала колегія на чолі з Сергієм Бондарем та суддями Дар’єю Черненко та Ігорем Панаїдою.
Водночас сторона захисту Галущенка під час розгляду запобіжного заходу звернула увагу на інше обставина – з 15 лютого 2026 року майже всі клопотання обвинувачення та скарги захисту, за винятком одного, потрапляли на розгляд саме до судді Ногачевського.
Це, в свою чергу, може ставити під сумнів дотримання принципу автоматичного розподілу справ.
Що відомо про справу Галущенка
Нагадаємо, 15 лютого 2026 року детективи НАБУ та прокурори САП затримали екс-міністра енергетики Германа Галущенка в поїзді під час спроби перетнути кордон.
Наступного дня йому офіційно повідомили про підозру в рамках справи “Мідас”, яка стосується масштабної корупційної схеми в енергетиці за участю високопосадовців. Колишньому голові профільного міністерства інкримінують участь у схемі легалізації капіталів через офшорні структури та сімейний інвестиційний фонд.
17 лютого ВАКС обрав Галущенку запобіжний захід – утримання під вартою на 60 днів з альтернативою застави в 200 млн грн.