Захист колишнього міністра енергетики Германа Галущенка заявляє про серйозні помилки НАБУ в ідентифікації особи під час розслідування корупційної справи.
За словами правозахисників, сторона обвинувачення плутається у позивних, якими позначає їхнього підзахисного. І це зокрема підриває логіку та доказовість підозри.
“Особа на прізвисько “Сигізмунд”, яка фігурує у так званих плівках Міндіча, і підозрюваний у цій справі Герман Валерійович – це не автоматично одна і та ж сама людина лише тому, що стороні обвинувачення так зручніше. У матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що мій підзахисний має відношення до особи, яку на плівках іменують “Сигізмундом”. Немає експертиз, немає імітації голосу, немає прямих вказівок – є лише припущення”, – заявив адвокат Галущенка.
Окремо захист наголосив, що на старті досудового розслідування в листопаді 2025 року у медіа та з посиланням на офіційні джерела фігурувала інша версія: Галущенко проходив під позивним “Професор”, а не “Сигізмунд”.
“Причому правоохоронці були впевнені настільки, що це подавалось як встановлений факт. Але згодом працівники НАБУ та САП на всю країну повідомили, що вони трошки помилились. Що “Професор” – це інша особа, яка дійсно має вчене звання професора. Тобто відбулася, м’яко кажучи, корекція версії. І після цього Герман Валерійович дивним чином перестав бути “Професором” і стає “Сигізмундом”. Без пояснень та без процесуального обґрунтування такої метаморфози”, – говорить адвокат.
Він також наголосив, що в клопотанні немає доказів, які б підтверджували ототожнення позивного з його підзахисним, а зміна “ярлика” залишилась без пояснень.
На думку захисту Галущенка, за таких обставин суд має критично оцінювати позицію обвинувачення й не сприймати її версію беззастережно.
“Немає жодного належного встановлення тотожності осіб. Є лише зміна ярлика. В листопаді 2025 року антикорупційні органи вже помилились в ідентифікації особи під псевдонімом “Професор”, то логічно виникає питання: а чому суд повинен беззастережно повірити, що цього разу помилки немає? Якщо в межах одного провадження вже була допущена помилка в ототожненні прізвиська з конкретною особою, то суд має бути обережним. І не сприймати кожну версію як істину в останній інстанції”, – заявив правозахисник.
Зазначимо, що раніше НАБУ також некоректно вказувало місце роботи іншого фігуранта справи “Мідас” – Ігоря Миронюка, якого називали колишнім радником міністра енергетики.
Втім, як з’ясувалося під час засідання Вищого антикорупційного суду у справі про корупцію в “Енергоатомі”, Миронюк офіційно не обіймав посади радника міністра енергетики Германа Галущенка.
У НАБУ наразі не прокоментували заяву адвокатів про плутанину з позивними.