Справа “Династія” – екс-голова Офісу Президента Єрмак координував кадрові рішення з ясновидицею.
Автор Петро Катеринич Доктор філософії з журналістики, член Національної спілки журналістів України та ECREA. Викладач навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Езотеричний консалтинг у системі державного управління
11 травня детективи НАБУ провели обшук у 51-річної киянки Вероніки Анікієвич. Основним здобутком слідчих став її iPhone 12. Під час первинного огляду смартфона було виявлено, що більшість дзвінків і повідомлень адресувались абоненту, збереженому в контактах як «Андрей 2025».
Сама власниця телефону є не менш цікавою особистістю. Вона веде російськомовний Telegram-канал «Лунные часы», а з 2024 року зареєстрована як ФОП, що надає «інші індивідуальні послуги». Проте справжня суть цих послуг найкраще відображена в телефонних книгах інших осіб. Там жінка записана не лише як «Вероника Консульт. А.Б.» чи «Вероника Феншуй Офис», а й під більш промовистим тегом — «Veronika Anikievich / гадалка Єрмак».
На наступний день після вилучення техніки в приміщенні Вищого антикорупційного суду відбулося засідання, під час якого прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Валентина Гребенюк зачитала фрагменти текстових комунікацій з протоколу огляду пристрою. Засідання проходило в рамках слухань щодо кримінального провадження, відомого як справа «Династія», де розслідується факт легалізації фінансових активів на суму 460 млн грн через інвестування у будівництво об’єктів елітної нерухомості на території селища Козин.
Прокурори повідомили суду, що абонент «Андрей 2025», ідентифікований як колишній керівник офісу президента Андрій Єрмак, у період з 2020 по 2025 рік систематично передавав власниці телефону точні дати народження осіб, яких розглядали як кандидатів на важливі державні посади.
Йшлося про посади прем’єр-міністра, міністра охорони здоров’я, заступника керівника офісу президента (кандидатом на цю посаду був Олег Татаров), керівника Державного управління справами (Ігор Лисий) та генерального прокурора (кандидатуру Ірини Венедіктової обговорювали ще у березні 2020 року).
Цей випадок фіксує перехід від інституційного кадрового відбору, що базується на процедурах безпекової перевірки, до алгоритмів ухвалення рішень на основі езотеричних практик. Водночас історичні документи свідчать, що практика залучення позаінституційних радників езотеричного профілю є повторюваним явищем у структурах влади з високим ступенем концентрації повноважень.
Астрологія як інструмент політичного планування
Перші задокументовані свідчення системного використання астрології на рівні державного інтересу (raison d’État) фіксуються в XVI столітті.
Під час лицарського турніру, організованого з нагоди укладання шлюбного союзу між Маргаритою, герцогинею Беррі, та герцогом Савойським, король Франції Генріх ІІ вийшов на поєдинок із капітаном шотландської королівської гвардії Габрієлем де Монтгомері. Під час прямого зіткнення уламок списа Монтгомері пробив золоте забрало королівського шолома й завдав монарху проникаючого поранення ока. Після десяти днів лікування Генріх ІІ помер.
Обставини його загибелі детально відтворили зміст 35-го катрена першої «Центурії» — праці, опублікованої 1555 року салонським аптекарем Мішелем де Нотрдамом, ширше відомим під латинізованим ім’ям Нострадамус.
Французький лікар та астролог Мішель Нострадамус пророкує майбутнє. Гравюра авторства Жана Шарля Пеллерена, де провидець зображений за роботою над своєю книгою «Центурії»Getty Images
Катерина Медічі, яка ще в рік публікації «Центурії» запросила автора до королівського двору, після загибелі чоловіка змінила управлінські підходи, зробивши астрологічний консалтинг обов’язковим етапом політичного планування. У Франції, де точилися криваві релігійні війни між католиками та гугенотами, жодного кадрового рішення чи дипломатичного кроку не ухвалювали без узгодження із зірками. Коли Нострадамус 1566 року помер, посаду головного астролога при дворі обійняв флорентієць Козімо Руджієрі.
Портрет королеви-консорта Франції Катерини Медічі (1519–1589). Експозиція замку Шомон-сюр-ЛуарPublic Domain / Wikimedia Commons
Протягом наступних 30 років цей радник розробляв натальні карти для синів королеви й складав хронологічні графіки, визначаючи дати укладання дипломатичних шлюбів та підписання міжнародних угод. Зафіксовано свідчення сучасників про використання Руджієрі магічних дзеркал на території замку Шомон для проведення сеансів візуалізації політичних подій.
Ворожка, яка складала графік ядерної держави
30 березня 1981 року біля входу до готелю Hilton у Вашингтоні 25-річний Джон Гінклі-молодший здійснив шість пострілів із револьвера моделі Röhm RG-14.
Хаос біля готелю Hilton — агенти Секретної служби знешкоджують нападника Джона Гінклі-молодшого. Вашингтон, 30 березня 1981 рокуPublic Domain / Wikimedia Commons
Цілями були президент Рональд Рейган та члени його супроводу. Одна з куль, зрикошетивши від броньованого корпусу президентського автомобіля, увійшла в тіло Рейгана під лівою пахвою і зупинилася на відстані дюйма від серцевого м’яза. Медикам вдалося стабілізувати стан президента і зберегти йому життя.
У своїх мемуарах My Turn, опублікованих 1989 року, перша леді Ненсі Рейган підтвердила, що після цього замаху відчувала постійну напругу й страх повторення нападу. За сприяння американського телеведучого Мерва Гріффіна вона налагодила контакт із Джоан Квіглі — астрологинею із Сан-Франциско, яка попереджала про астрологічну небезпеку на початку березня того ж року.
Джоан Квіглі Getty Images
Квіглі розробила методику контролю президентського графіку за допомогою системи колірних маркерів. Дні, позначені зеленим кольором, санкціонували публічні виступи та подорожі, червоний колір вимагав скасування всіх заходів і перебування у захищених приміщеннях, жовтий допускав обмежену активність.
Вплив Квіглі поширювався на визначення дат проведення пресконференцій, стартів космічних шатлів і міжнародних переговорів. Документальним підтвердженням масштабів її діяльності є архів, який зберігається в Інституті Гувера при Стенфордському університеті (колекція 2017C19). Цей масив інформації складається з 16 коробок із паперами, аудіо- та відеозаписів, що відображають планування розкладу Білого дому.
Звільнений голова апарату Білого дому Дональд Ріган у своєму бестселері написав: «Фактично кожне велике рішення Рейганів за моїх часів у Білому домі узгоджувалося наперед із жінкою з Сан-Франциско, яка складала їм гороскопи, аби переконатися, що планети перебувають у сприятливому розташуванні».
Згодом, 1990 року, Квіглі опублікувала власні мемуари під назвою «Що каже Джоан? Мої сім років як астрологині Білого дому для Ненсі та Рональда Рейганів» (What Does Joan Say?). У цій книзі Квіглі писала, що саме вона переконала Рейгана відмовитися від агресивної риторики «імперії зла» напередодні історичного саміту з Михайлом Горбачовим у Женеві 1985 року. «Планети у Водолії Горбачова в такій гармонії з планетами Ронні, що ви побачите: вони знайдуть спільну мову», — пояснювала вона.
Франсуа Міттеран і війна в Перській затоці
12 січня 1989 року в Єлисейському палаці пролунав телефонний дзвінок. Президент Франції Франсуа Міттеран підняв слухавку й, давши згоду на запис розмови, вислухав жінку з низьким театральним голосом. Це була Елізабет Тессьє — колишня модель модного дому Коко Шанель, акторка, яка «була схожа на Аву Гарднер», і водночас скандальна астрологиня, що згодом отримала докторський ступінь із соціології в Сорбонні (на знак протесту проти цього 370 соціологів підписали петицію).
21-й президент Франції Франсуа Міттеран у його офіційному робочому кабінеті — Золотому салоні (Salon doré) в Єлисейському палаці в ПарижіGetty Images
Між 1989 та 1995 роками (аж до завершення своєї каденції) Міттеран систематично консультувався з нею практично перед кожним важливим державним кроком.
Найдраматичніший епізод цієї співпраці припав на період війни в Перській затоці. Після безуспішної зустрічі держсекретаря США Джеймса Бейкера та міністра закордонних справ Іраку Таріка Азіза 9 січня 1991 року світ стояв на порозі масштабного конфлікту.
У лютому 1991-го Тессьє детально інструктувала Міттерана телефоном щодо найкращого часу для звернення до нації. Вона застерігала: «У вівторок 5-го переговори складні; у середу 6-го у вас засідання Ради міністрів, але, на жаль, у вашому небі — знак плутанини в комунікації. Натомість 7-го ввечері — дуже-дуже сприятливе вікно». 7 лютого 1991 року Франсуа Міттеран вийшов в ефір національного телебачення з історичною промовою, проголосивши: «Ми входимо в найважчу фазу війни».