Так само, як європейці намагалися заспокоїти американського президента Дональда Трампа по відношенню до Гренландії, росіяни також відчули, що повинні певною мірою поступитися лідеру США, який не тільки готовий використовувати свою силу, але й, схоже, насолоджується цим. У Москві згадали те, про що здогадувались й раніше: нестабільна, наполеглива та егоїстична зовнішня політика Трампа може бути для них як загрозою, так і можливістю. Про це у своїй статті для The Sunday Times пише британський політолог та експерт по Росії Марк Галеотті.
“Ми сподівалися спочатку отримати якісь зобов’язання щодо територіальних поступок. Але зрештою нам просто довелося погодитися з американцями”, — коментує хід тристоронніх переговорів в Абу-Дабі один з інсайдерів Галеотті у російській зовнішній політиці.
Друг та ворог
У Росії ніколи не вважали, що Трамп є їхнім другом. Президенти Росії та США поділяють багато поглядів на світ, але інтереси Трампа відрізняються від інтересів Росії. Хоча вони часто збігаються, як наприклад у питанні завершення війни в Україні, де американський лідер хоче припинити конфлікт через лінію найменшого опору, яка, на його думку, проходить через Київ. Але він також ставить Кремль у незручне становище, викрадаючи венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, чинячи тиск на Іран, запроваджуючи санкції на нафту та перехоплюючи танкери “тіньового флоту”.
Росіянам подобалось спостерігати за тиском Трампа на європейців щодо Гренландії, і вони також цінують те, що президент США хоче відвʼязати свою країну від війни в Україні. Але вони, як пише Галеотті, знають, що Трампом керує власне его та інтереси.
Пастка Ради миру
Створення Трампом Ради миру інтерпретується в Москві радше як пастка, ніж можливість. Російський лідер був серед перших осіб, запрошених до Ради та навіть погодився заплатити за членство мільярд доларів з заморожених у США російських активів.
Путін, ймовірно, не може відмовитись від членства у Раді миру, але це не означає, що він повністю задоволений цим новим клубом. Членство в Радбезі ООН ставить Росію на один рівень зі США, а у Раді миру РФ буде лише одним з членів, на рівні Албанії чи Вʼєтнаму. При цьому головою там довічно буде Трамп.
Попри ядерну зброю, природні ресурси та велику армію, Росія все ще залишається “середньою державою”. Канадський премʼєр казав, що такі країни мають “діяти разом”, інакше “опиняться в меню”.
“Але з ким може співпрацювати Росія? Зростаючим та амбітним Китаєм, чия економіка затьмарює російську, і який готовий допомогти Москві, але лише за часто лихварську ціну? Серйозно, Китаєм, серед еліти якого багато хто мріє повернути території, втрачені Росією у 19 столітті? Динамічною Індією, яка була рада купувати дешеву російську нафту, але не має бажання брати участь у російських суперечках через неї?”, — додає він.
Галеотті також нагадує, що під час останньої “Прямої лінії” Путін казав про готовність співпрацювати з Європою та Британією. Це частково відображає цілком реальне занепокоєння тим, що Росія сама по собі є вразливою в новому світі Трампа.
Раніше повідомлялось, що американські посадовці позитивно оцінили тристоронні переговори України-Росії-США в Абу-Дабі, які пройшли у пʼятницю та суботу.