Готовність українців до компромісів щодо завершення війни, зокрема територіальних, відрізняється залежно від регіону. Зі сходу на захід країни зростає кількість людей, які категорично виступають проти будь-яких поступок.
Близькість до фронту впливає на настрої
“Чим західніше, тим більший спротив будь-яким територіальним поступкам, а чим східніше, тим більша згода”, – зазначив соціолог.
Він пояснив, що на заході люди живуть відносно далі від фронту, тому там частіше поширені фрази “будемо воювати до кінця”. Натомість у прифронтових регіонах війна відчувається щодня.
“А чим ти ближче до лінії фронту, тим небезпечніше, там до тебе вже росіяни дострілюють і дронами залітають і так далі”, – додав Антипович.
Саме тому, за його словами, ближче до фронту зростає запит на зупинку бойових дій, навіть якщо йдеться про складні рішення.
“Тому ти вже починаєш говорити: слухайте, ну навіщо нам це все, давайте вже зупинимось на тому, що ми маємо”, – пояснив він, зазначивши, що різниця в настроях між регіонами не критична, але сам тренд є сталим.
Водночас, якщо говорити загалом по країні, майже дві третини українців вважають, що війну можна завершити лише дипломатичним шляхом. Однак близько третини дотримуються жорсткішої позиції – або повне відновлення кордонів 1991 року, або щонайменше вихід на кордони станом на 2022 рік.
Соціолог зазначив, що ці показники коливаються, однак загальний запит на переговори стабільно перевищує підтримку виключно військового сценарію.
Території як найболючіше питання можливих домовленостей
Ще вищі показники фіксують тоді, коли українців запитують не про бажаний, а про реалістичний шлях завершення війни. За словами Антиповича, близько 80% громадян вважають, що реальною є саме переговорна модель.
“А коли запитуєш українця: а який реальний шлях завершення війни – а не бажаний – то там під 80 відсотків кажуть, що реальний шлях – це тільки перемовини”, – розповів він.
Ці 80% включають різні формати діалогу. Частина українців підтримує переговори за участі міжнародних партнерів, інші допускають прямі контакти з Росією.
“Ті самі 60% кажуть про перемовини із залученням міжнародних партнерів, 20 відсотків кажуть, що взагалі треба прямі перемовини з росіянами”, – уточнив соціолог, додавши, що трохи більше 10% виступають за продовження війни до повного звільнення територій.
Разом із тим Антипович наголосив, що підтримка переговорів не означає автоматичної готовності до конкретних поступок. Ставлення українців різниться залежно від теми.
“Коли заходить справа вже в якусь конкретику, а це тема НАТО, тема російської мови, російської церкви, території, вихід з Донбасу і так далі – то воно все трошки по-різному сприймається”, – зазначив він.
Найболючішим питанням, за словами соціолога, залишаються території.
“Ніхто не хоче і не буде визнавати окуповані території російськими. Тим більше виходити з тих місць, які зайняті українськими військовими”, – підкреслив Антипович.
Водночас він визнав, що у разі відсутності альтернатив суспільству доведеться приймати непрості рішення.
“Але ж, якщо буде запропонований такий компроміс, якщо це буде єдина можлива конфігурація цих перемовин, тоді українцю, який, знову ж таки, в більшості своїй за переговорний процес, доведеться це прийняти”, – підсумував соціолог.