Візит президента Росії Володимира Путіна до Китаю став важливим моментом для обговорення тривалої “дружби” з лідером КНР Сі Цзіньпіном, яку вони формували через численні зустрічі, особисті ритуали та угоди. Однак нинішні переговори в Пекіні відбуваються в зовсім інших геополітичних умовах.
Головне:
- Історія дружби: Сі Цзіньпін і Путін зустрічалися більше 40 разів і роками створювали особисті ритуали (пили горілку на дні народження, разом готували млинці).
- Сі Цзіньпін між Трампом і Путіним: Китай приймає лідерів США та РФ один за одним, позиціонуючи себе як “центр світової дипломатії”.
- Непублічні натяки: За даними FT, під час зустрічі з Трампом Сі Цзіньпін зазначив, що Путін може “пожалкувати” про вторгнення в Україну (МЗС Китаю це офіційно спростовує).
- Ще одна невдача з “трубою”: Путін знову, ймовірно, безуспішно намагається просунути проект газопроводу “Сила Сибіру-2” – питання, яке роками “висить” у повітрі.
40 рекордних зустрічей: як Сі Цзіньпін і Путін досягли “союзу”
Протягом останніх десятиліть Росія та Китай зміцнили свої зв’язки з метою протидії впливу США. Наразі Пекін і Москва визначають свої відносини як “Всеосяжне стратегічне партнерство”, яке характеризується співпрацею в міжнародних справах, військовій та технологічній сферах.
Країни мають спільний кордон довжиною 4 300 км (демаркований у 1991 році), а в 2001 році підписали Договір про добросусідство та дружнє співробітництво, який у 2021 році продовжили ще на п’ять років.
З 7 травня 2000 року Путін здійснив понад 20 поїздок до Китаю. В цілому Сі Цзіньпін зустрічався з главою Кремля більше, ніж з будь-яким іншим світовим лідером – понад 40 разів.
Проте цій дружбі передували ідеологічний розкол, прикордонні конфлікти та роки військового протистояння.
Особисті “ритуали”: тости з горілкою та приготування млинців
Відносини Сі Цзіньпіна і Путіна мають яскраво виражений особистісний характер. Лідер КНР, який рідко демонструє емоції на публіці, називав Путіна своїм “найкращим і найближчим другом”.
Їхні стосунки супроводжуються особистими “ритуалами”: спільними обідами, святкуваннями днів народження, спортивними заходами, прогулянками на човнах та чаюваннями.
У 2013 році на день народження Путіна Сі Цзіньпін подарував йому торт, вони святкували з ковбасою та горілкою. А в 2018 році під час банкету глава Кремля приготував і подав лідеру КНР популярну вуличну їжу в Китаї – цзяньбин (“китайський млинець” або “китайська шаурма”), в тому ж році вже в Росії вони разом готували традиційні млинці з ікрою та пили горілку.
Фото: Сі Цзіньпін і Путін у 2013 році п’ють горілку на день народження російського диктатора (Getty Images)
Проте, з часом баланс сил у відносинах змінився. Якщо раніше Китай потребував російських енергоресурсів і військових технологій, то тепер залежність Москви від Пекіна зросла.
4 лютого 2022 року під час візиту Путіна до Пекіна на відкриття зимових Олімпійських ігор, за даними Bloomberg, Сі Цзіньпін просив його не починати великий військовий конфлікт в Україні під час Ігор. А вже через 24 години після завершення Олімпіади Путін визнав незалежність самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”, а незабаром оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну.
Як Пекін тримає баланс, і чи дійсно у Путіна все виходить
Нинішній візит російського диктатора до Китаю відбувається в середу, 20 травня, менш ніж через тиждень після завершення візиту президента США Дональда Трампа до Китаю.
Перед початком візиту Путін у відеозверненні заявив, що відносини країн “досягли дійсно безпрецедентного рівня”. Пекін приймає лідерів США та Росії один за одним, демонструючи себе як новий центр дипломатичного впливу.
З Трампом китайський лідер прагне до тактичного перемир’я, а з Путіним – демонструє “партнерство без обмежень”. При цьому Пекін позиціонує себе як “центр світової дипломатії”, підкреслюючи, що “край рідко в постхолодновоєнну епоху одна країна приймає лідерів США та Росії один за одним”.
При цьому видання Financial Times повідомляло, що Сі Цзіньпін під час зустрічі з Трампом зазначив, що Путін може “пожалкувати” про початок вторгнення в Україну (МЗС Китаю це офіційно спростовує).
Ця заява викликала резонанс у ЗМІ, адже вона виходить за межі звичного китайського стилю. Пекін зазвичай говорить про “українську кризу”, уникаючи прямих звинувачень Росії в агресії.
Москва також не може “пробити” своє питання щодо газопроводу “Сила Сибіру-2”. Путін привіз із собою до Пекіна велику делегацію чиновників і керівників енергетичних компаній для обговорення проекту. І це вже п’ята спроба Кремля просунути цю “трубу” за останні чотири роки, щоб переорієнтувати постачання газу з Європи до Китаю.
Проте, за даними Reuters, прориву знову не сталося: Сі Цзіньпін заявив, що “енергетичне співробітництво має стати баластом у відносинах”, але сам газопровід не згадував. Це питання залишається невирішеним, і переговори можуть затягнутися на роки, вважають аналітики.