Шуляк заявила, що в Україні і досі не ухвалене законодавство щодо відновлення житла
Україна п’ятий рік веде повномасштабну війну, але досі не має комплексного законодавства про відновлення. Цим користуються недоброчесні учасники ринку: під виглядом термінових рішень реалізуються проєкти без чітких правил, формуються завищені кошториси, а контроль або слабкий, або взагалі відсутній.
“Станом на сьогодні, незважаючи на війну, у нас і досі не ухвалене комплексне законодавство, яке б визначало, хто за що відповідає у відновленні. Ще в 2024-му на базі тодішнього Мінвідновлення та великої кількості стейкхолдерів був підготовлений відповідний законопроект про основні засади відновлення, який виділяє 14 ключових принципів держполітики в сфері відбудови. Зі свого боку, на базі нашого Комітету ми провели цей документ через масштабні публічні консультації, що дало можливість напрацювати влучні рекомендації, які ми направили до Кабміну. Ще тоді проєкт закону підтримали як міжнародні партнери, так і Офіс Омбудсмана України”, – розповіла Шуляк.
Втім, законодавчу ініціативу, яка б стала дорожньою картою відновлення країни, Міністерство регіонального розвитку донині не подало парламенту на розгляд, пояснила вона. Але її автори не втрачають надії, й на базі Комітету місцевого самоврядування і регіонального розвитку готові й надалі працювати з цим законопроєктом, за потреби долучаючи громадянське суспільство, експертне середовище, донорів та партнерів.
Важливо усвідомлювати, акцентувала народна депутатка, що без чітко визначених засад, обов’язків і процедур неможливо побудувати ефективну систему управління процесами відбудови. Це створює правовий вакуум, який ускладнює координацію дій і відкриває простір для суб’єктивних рішень і зловживань. Тому запуск системного рамкового закону має стати одним із першочергових завдань.
Олена Шуляк також звернула увагу на технічні та регуляторні прогалини, які ускладнюють контроль. Вона переконана: потрібно оновити підходи до ціноутворення, переглянути будівельні норми, стандарти, технічне регулювання тощо.
Як свідчать результати дослідження, замовники сьогодні отримують надмірну свободу у виборі джерел цін. Відсутність єдиної системи моніторингу вартості будматеріалів дозволяє маніпулювати даними і “підганяти” кошторис під потрібні обґрунтування. До того ж, проєктну документацію часто готують неякісно, без належної експертизи, і це відкриває можливості для завищення вартості і фіктивних послуг.
Ще одна системна проблема, на яку звертають увагу автори дослідження, – використання “експериментального” підходу до реалізації проєктів. Рішення ухвалюють поспіхом, без законодавчого підґрунтя, що унеможливлює належну перевірку обґрунтованості, ефективності та законності.
“Я не хочу зупинятися на всіх ризиках, але є три речі, які можуть їх мінімізувати. Перша – цифровізація. Ми повинні бути готові до того, щоб людський фактор був максимально усунений із процесів ухвалення рішень”, – наголосила Шуляк.
Під час презентації дослідження парламентарка неодноразово порушувала питання тотальної цифровізації як запоруки знищення корупції, адже в цифрі абсолютно відсутній людський фактор. У цьому контексті, зауважила Шуляк, важливо нагадати про законопроєкт №6383 щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології), який би дозволив синхронізувати процес будівництва між його учасниками, підвищити якість контролю робіт на всіх етапах, а також раціональніше використовувати ресурси.
“Втім, як і вищезгадана законодавча ініціатива про основні засади відновлення, законопроєкт про ВІМ-технології непорушно лежить в Раді ще з 2022-го. Тому користуючись нагодою, звертаюся до НАЗК з пропозицією внести №6383 при оновлення державної антикорупційної політики, щоб пришвидшити процес його ухвалення”, – наголосила Олена Шуляк.
Інший важливий момент, яким не можна нехтувати для запобігання корупції під час відновлення, – необхідність посилення відповідальності за порушення. За словами Шуляк, відповідний законопроєкт №5877 про зміни до КУ про адміністративні правопорушення та ККУ щодо посилення відповідальності в сфері містобудівної діяльності “лежить у шухляді” парламенту з 2021-го року.
“У ньому йдеться не просто про штрафи, які по зубах корупціонерам чи великим гравцям на ринку, а реальну кримінальну відповідальність, яка б наставала після викриття порушень”, – пояснила вона.
Наостанок парламентарка зазначила: щоб запобігти корупції, необхідна демонополізація. Бо всім відомо – де є будь-яка монополія, там і корупція. На прикладі сфер будівництва Шуляк нагадала про містобудівні умови та обмеження, які мали б бути звичайним технічним документом, але давно стали інструментом тиску й збагачення і зараз у топі корупційних ризиків.
“Якби в країні існував орган досудового оскарження видачі/невидачі містобудів – схема б посипалася, адже в цьому ланцюжку з’явився незалежний учасник, який міг запобігти як вимаганню, так і пропозиції хабаря. До слова, таким органом могла б виступити і Державна інспекція архітектури та містобудування України”, – резюмувала Олена Шуляк.