Без чіткої законодавчої рамки Україна не зможе реалізувати навіть уже профінансовані проєкти. Чотири базові закони вже діють, але ключовий – рамковий закон про засади відновлення ще готується і саме він визначить, як Україна відбудується.
За її словами, в Україні протягом 2020-2022 років вдалося ухвалити закони, що нині вже формують рамки, в яких відбудова стає не просто фізичним відновленням об’єктів, а трансформацією територій – безпечних, сталих, енергоефективних.
Зокрема, йдеться про:
- Закон про планування відновлення територій (№2254-IX). Запровадив новий інструмент – програми комплексного відновлення територій. Їх уже розробляють понад 495 громад.
- Закон про енергоефективність будівель (№2392-ІХ). Встановлює мінімальні вимоги до енергоефективності нових та реконструйованих будівель, запускає довгострокову стратегію термомодернізації.
- Закон про цивільний захист у будівництві (№2486-ІХ). Вперше зобов’язує проєктувати укриття у складі містобудівної та проєктної документації. Сформовано нову систему бомбосховищ – у новобудовах та як окремі об’єкти.
- Закон про якісні будівельні матеріали (№850-ІХ). Гармонізує українські норми з Регламентом ЄС 305/2011. Підвищує вимоги до будівельної продукції, запроваджує нові стандарти безпеки, стійкості, енергоефективності.
“Ці закони стали основою для запуску таких проєктів, як єВідновлення, програми реконструкції, створення укриттів і багато іншого. Але цього недостатньо”, – пояснила Шуляк.
Серед ключових законодавчих актів, яких наразі бракує для ефективної відбудови, Олена Шуляк виокремила законопроєкт “Про основні засади відновлення”, який готується до реєстрації у Верховній Раді.
“Цей законопроєкт – базовий. Він визначає, що таке відновлення, які його принципи, підходи, пріоритети. Це буде рамковий документ, який дозволить вибудувати ефективну, прозору, єдину політику відбудови по всій країні”, – зазначила вона.
Документ, за її словами, має врегулювати повноваження між центральною та місцевою владою, передбачити механізми участі громад, співпраці з міжнародними партнерами, формування прозорих рішень щодо пріоритезації проєктів і, головне, фінансування.
“Ми вже розуміємо колосальні цифри, яких Україні буде коштувати відновлення. Чи буде Україна мати можливість ефективно використати ці кошти, залежатиме від якості законодавчої бази”, – поінформувала Олена Шуляк.
Так, згідно з останніми оцінками Світового банку (RDNA4), загальна потреба у відновленні України сягає 524 млрд доларів. Найбільші втрати – у житловому секторі (17%), транспорті (15%), промисловості та торгівлі (14%), сільському господарстві (12%), енергетиці (10%) та соціальній сфері.
Загальна площа пошкодженого чи знищеного житла перевищує 60 млн кв. м, постраждало понад 850 тисяч домогосподарств. Саме тому одним з найважливіших напрямів стало масштабування програми єВідновлення, яка вже охоплює як ремонти, так і компенсації за зруйноване житло.
“Ми створили законодавчі підвалини для старту програми єВідновлення – тепер потрібно закріпити комплексну рамку, яка б дала змогу запускати десятки тисяч нових квартир, зокрема соціального призначення”, – сказала Шуляк.
Вона додала, що надважливим аспектом якісного відновлення є безпека та енергоефективність. Закони вже зобов’язують:
- Проєктувати укриття в кожному новому об’єкті;
- Виконувати термомодернізацію при реконструкції та капремонті;
- Застосовувати будівельні матеріали, що відповідають європейським стандартам;
- Впроваджувати енергетичний менеджмент у бюджетних установах.
“Нам потрібно відбудовувати не те, що було, а те, що потрібно і краще, ніж було. Якісне законодавство – це не бюрократія, а інструмент створення нової України. І ми маємо ухвалювати його швидко, розумно і відповідально”, – підсумувала Олена Шуляк.