У Верховній Раді завершили розгляд правок, поданих до законопроєкту “Про основні засади житлової політики” (№12377), який скасовує в Україні неефективний Житловий кодекс 1983 року та запускає в Україні масштабну реформу житлової сфери.
На наступному тижні плануються обговорення з міжнародними партнерами, а також додаткові консультації по спірних питаннях, що виникли під час опрацювання правок.
За її словами, цього разу під час засідання Робочої групи обговорювались правки до прикінцевих положень законопроєкту №12377, ухваленому в першому читанні 16 липня. Зокрема, порушувалось питання, чи достатньо раз на рік інформувати Кабмін про стан реалізації закону, чи є сенс робити це раз на квартал, як це відбувається з програмою “єВідновлення”.
Ще одним важливим пунктом обговорення стала робота реєстру осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки Єдина інформаційно-аналітична система в сфері житла запрацює не одразу після набрання чинності закону. Однак з урахуванням того, що реєстр наповнювався нерівномірно та переважна кількість черг велася в паперовій формі й не централізовано, автоматичне перенесення даних з реєстру не означатиме оцифрування всіх черг.
Крім цього, у фокусі уваги були строки набуття чинності закону, оскільки з одного боку, він скасовує чинний Житловий кодекс, а з іншого – допоки не запрацює е-система в сфері житла, взяття на облік окремих категорій осіб, які потребують поліпшення житлових умов, відбуватися не буде. Йдеться, зокрема, передусім про військовослужбовців, дітей сиріт.
“З одного боку, ми повинні скасувати чинний Житловий Кодекс – це вимога наших європейських партнерів. З іншого – допоки не запустяться механізми вирішення житлового питання, передбачені новим житловим законодавством, ми не зможемо забезпечувати житлом цю категорію громадян. Тож зараз обговорюється варіант, що окремі пункти чинного Житлового кодексу слід перенести в спеціальне законодавство, щоб вони лишалися чинними”, – пояснила Олена Шуляк.
Укотре порушувалося питання щодо заборони відчуження житла, яке було придбане за допомогою пільгових фінансово-кредитних механізмів, створених в умовах нового житлового законодавства. У першій версії законопроєкту йшлося про термін у 10 років, однак від цієї норми вирішили відмовитись, встановивши, що житло за цим принципом можна буде придбати лише один раз. Однак, як наголосила Шуляк, і це не є прийнятним, тому варіанти запобіжників ще будуть доопрацьовувати.
Вона також зауважила, що надзвичайно проблемним пунктом нового законодавства є регулювання договорів оренди. Тому такий момент потрібно також пропрацьовувати, оскільки це може негативно вплинути на проведення законопроєкту через друге читання, і, відповідно, через цей пункт впровадження житлової реформи буде під питанням.
“Ми бачимо, наскільки ця норма дискусійна, якщо не виключити пункт про обовʼязкову реєстрацію договорів оренди, не запропонувавши людям належні пільги з оподаткування. Тому податкові нюанси слід доопрацювати окремо, а пункт з реєстрації договорів оренди поки доцільно виключити. Однак все це нам необхідно буде обговорити окремо”, – зазначила Олена Шуляк.
За її словами, наступним етапом після відпрацювання всіх поданих до законопроєкту правок стане підготовка таблиці із зібраними пропозиціями, а на наступному тижні будуть проведені додаткові консультації – дві з Міністерством соціальної політики, Асоціацією міст України, окремо з Робочою групою з питань іпотечного кредитування, а також з міжнародними партнерами, вимогою яких і стало створення нового житлового законодавства. Далі текст законопроєкту №12377 будуть готувати до другого читання.