Після 24 лютого 2022 року український парламент переосмислює не лише безпекові, а й соціальні пріоритети – інституційну інклюзію, роль громадянського суспільства і ґендерну рівність. Попри політичні розбіжності, вона залишається спільною цінністю серед усіх депутатів, але кожен тлумачить її по-своєму.
Нардепка переконана: в Україні поступово починають по-новому оцінювати важливість інституційної інклюзії, важливість ґендерної рівності, соціальної згуртованості. На всі ці речі, зазначила вона, війна змусила подивитися інакше.
За словами Олени Шуляк, результати дослідження засвідчують: попри політичні розбіжності, ґендерна рівність залишається спільною цінністю серед усіх депутатів. Але кожен тлумачить її по-своєму.
“Для когось це – визнання ролі жінок у Збройних силах або необхідність доступу жінок до лідерських позицій і прийняття рішень. Для інших – забезпечення балансу участі жінок у політиці. Водночас є занепокоєння щодо майбутнього дотримання ґендерних квот”, – зауважила Олена Шуляк.
За її словами, після завершення війни фокус суспільства буде на безпекових та економічних питаннях, і виборчі квоти можуть опинитися на периферії політичного порядку денного. Саме тому, вважає парламентарка, вкрай важливо закріпити ці гарантії на рівні закону.
Шуляк переконана, що попри зростання ролі жінок у політичному, економічному та військовому житті країни, патріархальні стереотипи залишаються стійкими. Ба більше, є ризик, що після перемоги ці стереотипи не тільки залишаться, а й посиляться, якщо не докладати зусиль і не формувати державну політику, яка цьому протистоятиме.
Крім цього, Шуляк акцентувала увагу і на темі психічного здоров’я, яка також знайшла відображення в дослідженні, оскільки психологічний тягар цієї війни відчули всі без винятку українці.
“Тому надзвичайно важливо забезпечити ґендерно чутливу психосоціальну підтримку – для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молоді, жінок, які воюють”, – пояснила вона.
Водночас парламентарка наголосила на важливості посилення ролі громадянського суспільства у формуванні порядку денного в умовах війни, особливо жіночої його частини.
“Там, де парламент не встигає, на допомогу приходить громадянське суспільство. Справедливо буде інституційно закріпити його участь у процесі відновлення країни”, – резюмувала Шуляк.