Шуляк розповіла, що будівництво може дати до 10% ВВП після війни

У 2025 році ціни на новобудови зросли в середньому на 20%, але це є не відображенням апетитів ринку, а наслідком економіки.

Попри зростання собівартості будівництва щонайменше на третину, а також курсові ризики, імпортозалежність по окремих категоріях будматеріалів і хронічний дефіцит кваліфікованих кадрів та інші фактори потенціал ринку величезний. Так, у відновленні країни будівництво може дати до 10% ВВП проти 3% до війни.

За її словами, будівельна галузь уже довела, що здатна тримати удар: після обвалу 2022-го року на понад 90% від довоєнних обсягів, у 2023-му вона показала зростання на понад 22% і вийшла на 162,7 млрд грн виконаних робіт. Але навіть ці цифри, пояснила Шуляк, означають, що сектор досі вдвічі менший за рівень 2021-го року. В першому півріччі 2025-го року темпи знову просіли – із 86 до 82 млрд грн. Тобто йдеться не про рівне відновлення, а хвилеподібний рух.

“Галузь дуже неоднорідна: інженерні споруди та нежитлова нерухомість зростають, а житлове будівництво залишається в мінусі. Ключові виклики – ціна й доступність матеріалів, нестабільна логістика, а головне – дефіцит кадрів. За попередніми оцінками, бракує понад 250 тисяч кваліфікованих працівників”, – констатувала Шуляк.

Вона додала, що поточний рік остаточно залишив позаду поправку на “перехідний період більшості девелоперів потрібно або прийняти нову архітектуру ринку, або піти з нього. Змінились не лише ціни, терміни чи логістика, але й сама суть: як формується попит, хто є гравцем, як ухвалюються рішення.

“Більшість девелоперів ще адаптується. Але покупець уже дивиться на все по-іншому. Не ведеться на голий маркетинг, не купує візуалізацію, не вірить порожнім “гарантіям”. Його цікавить хто будує, що добудував, як повівся в 2022-му році й чи витримає ще один удар”, – пояснила Олена Шуляк.

У 2025 році, розповіла вона, ціни на новобудови зросли в середньому на 20% у гривні за останній рік. При цьому собівартість будівництва зросла щонайменше на третину, і ця дельта постійно коливається залежно від регіону, класу об’єкта та доступності ресурсів. Подорожчало все, що формує житлове будівництво, акцентувала Шуляк, – цемент, метал, електроенергія, логістика, пальне, оренда техніки, зарплати, податки, страховки.

Водночас вплинули на ціноутворення курсові ризики, імпортозалежність по окремих категоріях будматеріалів (наприклад, склу) і хронічний дефіцит кваліфікованих кадрів тощо. Водночас потенціал цього ринку лишається величезним. Так, за прогнозами BCG і We Build Ukraine, у відбудові країни будівництво може дати до 10% ВВП проти 3% до війни.

“Попит сформований масштабом руйнувань, а міжнародні донори готові вкладати у відновлення, але лише за умови прозорості й сучасних стандартів. Чи здатна галузь забезпечити необхідні темпи після війни? Так, проте тільки якщо ми вирішимо три ключові задачі: швидко запустимо систему підготовки та повернення кадрів, реформуємо остаточно регуляторні процедури та зробимо дозволи прозорими й цифровими, побудуємо систему контролю, яка гарантує донорам чесність і ефективність”, – резюмувала Олена Шуляк.