Робоча група з підготовки до другого читання законопроєкту №12377 відпрацювала вже майже 95% правок, поданих до документа.
Під час останнього засідання обговорили правки, що стосуються прикінцевих положень законопроєкту, – зокрема, терміни й дати щодо заходів, передбачених новим житловим законодавством. У тому числі строки закінчення приватизації житла, а також терміни для скасування Житлового Кодексу.
За її словами, Робоча група, до якої традиційно долучилися як народні депутати, так і представники уряду, а також основні стейкхолдери, експерти та представники міжнародних організації, за допомогою яких створювався документ, вже опрацювала 1798 правок, що становить майже 95% усіх поданих до ухваленого в першому читанні законопроєкту №12377.
“Цього разу у фокусі уваги Робочої групи були прикінцеві положення законопроєкту, які стосуються строків щодо норм, які пропонуються в документі. Під час засідання ми розглянули 169 правок і традиційно більшість з них була відхилена як поправочний спам. Загалом ми відпрацювали вже левову частку правок, залишилося розглянути близько 100. Однак, ми будемо приділяти їх розгляду стільки часу, скільки це буде потрібно, оскільки наша мета – створити максимально якісний документ, щоб у нього було більше шансів пройти друге читання вже незабаром”, – пояснила Олена Шуляк.
За її словами, на цей раз у фокусі уваги Робочої групи були питання, що стосуються строків на розробку Єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері житла, термінів, у які буде скасовано Житловий Кодекс 1987 року, що є необхідною стартовою умовою для реформи житлової політики, строків, коли має завершитись приватизація громадянами житла, які цього ще не зробили, а також щодо умов вирішення житлового питання пільгових категорій громадян.
“По-перше, дата набрання чинності законопроєкту №12377 – Європейська комісія наполягає на 31 грудня 2025 року. Ми підтвердили це зобов’язання, адже воно прив’язане до індикаторів Ukraine Facility. Тобто законопроєкт ми зобовʼязані провести через друге читання вже восени, інакше це означатиме невиконання одного з індикаторів, що, в свою чергу, означатиме ненадходження коштів до держбюджету в розмірі 500 млн євро”, – повідомила Олена Шуляк.
Другим пунктом стали строки розробки Єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері житла – обговорювались варіанти щодо піврічного терміну, однак з урахуванням того, що допоки в Держбюджеті не закладено коштів на її розробку, це питання лишається відкритим. Проте, оскільки функціонування вказаної системи є одним з базових інструментів нового житлового законодавства, його вирішення має бути найближчим часом.
Також обговорювались питання набрання чинності законопроєкту як Закону, підписаного Президентом, оскільки згідно з документом, він має набрати чинності до 31 грудня цього року. Не менш важливий момент – терміни, в які буде скасовано Житловий Кодекс. Одна із запропонованих пропозицій – скасування з моменту запуску Єдиної інформаційно-аналітичної системи.
“Втім, однією з найдискусійніших тем були строки, коли має закінчитись приватизація житла, та її особливості. Дійшли висновку, що залишаємо один рік після завершення воєнного стану. Цього достатньо, щоб кожен громадянин скористався правом. Завдання держави – провести інформаційну кампанію, аби люди знали й встигли”, – зауважила Олена Шуляк.
Голова профільного Комітету також повідомила, що Робоча група обговорила й особливості житлового фонду в історичних ареалах, соціальні гарантії для спецкатегорій населення, які потребують поліпшення житлових умов. Учасники засідання дійшли висновку, що військові, рятувальники, поліцейські отримають житло через профільні закони. Для дітей-сиріт, ВПО та інших вразливих груп спільно з Мінсоцполітики напрацьовуються додаткові механізми.