Шуляк розкрила деталі законопроєктів щодо розширення дерегуляції
Більше інвестицій і менше бюрократії, створення робочих місць та економічне зростання: Кабінет міністрів схвалив законопроєкти щодо розширення процесу дерегуляції, які є надзвичайно важливими для українського бізнесу та його підтримки як під час повномасштабної війни, так і під час відбудови країни.
“Питання дерегуляції на сьогодні для України є надзвичайно важливим, тому що працюючий бізнес в Україні – це насамперед сплачені податки, якими фінансуються витрати для Збройних сил. Адже кошти міжнародних партнерів, які надходять як допомога для України, можуть використовуватись здебільшого на соціальні та на гуманітарні цілі. А для того, щоб підтримувати українське військо, потрібні податки від нашого бізнесу, який максимально працює в Україні, створює тут робочі місця, допомагає розвивати економіку”, – акцентувала Шуляк.
Як зазначила парламентарка, для українського бізнесу дуже важливо, щоб було якомога менше бюрократії, якомога менше втручання держави у різних виглядах: і через різні дозволи, і через різні погодження. Вирішити це мають схвалені урядом законопроєкти щодо розширення процесу дерегуляції, які невдовзі мають надійти на розгляд Верховної Ради.
“Перший законопроєкт передбачає скасування 63 дозволів та погоджень у галузях медицини, довкілля, водного та лісового господарства, аграрного сектору, енергетики, зовнішньоекономічної діяльності, освіти та культури. Другий – вносить зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, скасовуючи відповідальність за відсутність дозволів, анулювання яких передбачено першим законопроєктом”, – повідомила парламентарка.
Так, навела приклад Шуляк, у сфері зовнішньоекономічної діяльності діє вимога щодо державної реєстрації договорів, коли здійснюється спільна діяльність за участю іноземного інвестора.
“На сьогодні з іноземним інвестором працює не лише український бізнес, працюють органи місцевого самоврядування, регіональні влади, український уряд. Тобто вимога для бізнесу, що потрібно обов’язково пройти державну реєстрацію для того, щоб держава знала про укладені такі угоди, вона точно є зайвою і обтяжливою”, – зауважила Олена Шуляк.
Також, додала вона, на сьогодні в сфері освіти діє вимога отримувати ліцензію, якщо український бізнес хоче займатися і надавати послуги в сфері позашкільної освіти.
“Зрозуміло, що така ліцензія точно є непотрібною, особливо зараз при різноманітті різних гуртків, різних програм для дітей, і це точно держава не повинна регулювати. Тому скасування 63 дозволів Верховна Рада точно підтримає, щоб ці інструменти не заважали українському бізнесу”, – зазначила парламентарка.
Олена Шуляк нагадала, що в Плані України Ukraine Facility є три важливі маркери, які стосуються розвитку бізнес-середовища і формування нового сприятливого бізнес-клімату. Один із них виконаний ще наприкінці минулого року і затверджений відповідний план з дерегуляції. У межах цього плану уряд виконує свої зобов’язання.
“Наступним маркером є створення Єдиної державної електронної системи в сфері дозвільних процедур. Уже в експериментальному порядку починає працювати ця система. Але для того, щоб вона працювала на повну потужність, потрібно внести зміни відповідні і до законів, і до нормативно-правових актів і наповнити її технічними можливостями для того, щоб бізнес не витрачав свій час, а через “Дію” чи Державний портал міг дуже швидко налагоджувати всі процеси і отримувати відповідні дозволи, ліцензії тощо”, – повідомила Шуляк.
За її словами, цифровізація сприяє максимально тому, аби зменшувалися витрати бізнесу на різні бюрократичні процедури, що має вплив загалом на економіку країни.
“Ще одним маркером Ukraine Facility є вимога рухатись шляхом скорочення перевірок для бізнесу, особливо в тих випадках, коли бізнес робить відповідні кроки до страхування своєї діяльності, різних аудиторських перевірок, тому, звичайно, такі ризики знижуються і, звичайно, таких різних перевірок повинно бути менше. Впевнена, що такі рішення також будуть схвально вітатись представниками українського підприємництва”, – зазначила Шуляк.
Парламентарка відзначила великий прогрес у питанні цифровізації. Водночас вона вважає, що наступним етапом для того, аби продовжувати впровадження цифрових сервісів в державу, потрібно переходити до автоматизації різних процесів при наданні дозволів, погоджень тощо.
“Важливо працювати над тим, щоб були зменшені корупційні ризики, а вони можуть бути зменшені, коли прибирається контакт. Менше контактів із чиновниками, менше корупції. Український бізнес має працювати”, – наголосила Шуляк.
За її словами, сьогодні не лише парламент, а й уряд, і відповідні центральні органи виконавчої влади працюють над тим, щоб бюрократична машина з боку держави була максимально зменшена. Всі ці процеси дуже важливі будуть безпосередньо при відновленні, відбудові України.